На очисні споруди накладають санкції, навіть не дочекавшись завершення робіт

Наприкінці грудня депутат черкаської облради від «Радикальної партії Олега Ляшка» Вадим Гайович звернувся до колег з проханням надіслати листа до уряду та звернути його увагу на екологічну ситуацію в Золотоніському районі.

За словами народного обранця, неефективна робота очисних споруд призводить до зростання захворюваності місцевих жителів. Нечистоти з очисних споруд, мовляв, скидають у місцеві водойми, а це питання неодноразово розглядалось комісіями та районною радою, але очистка як і раніше, здійснюється неефективно.

Звернення підтримали 58 депутатів Обласної роди, сенсаційна звістка швидко пролетіла місцевими ЗМІ, а остаточно осіла на окремих виданнях, де згаданий “радикал” впевнено прописався у штатні ньюсмейкери протягом останнього місяця 2015 року.

Свої аргументи, котрі й красномовно підкріпили слова депутата, додала обласна державна Екоінспецкція, опублікувавши офіційний реліз із закидами в бік золотоніського КП “Міський Водоканал”. Контролюючий орган повідомив, що на початку вересня 2015 року в плановому порядку перевірялась діяльність зазначеного комунального підприємства, оскільки стан очисних споруд міста Золотоноша не перестає хвилювати місцевих жителів.

Державні інспектори зафіксували самовільний скид стічних вод після очисних споруд без затверджених норм граничнодопустимого скиду. До того ж у період з 1 січня до 24 вересня «Водоканал» не мав дозволу на спецводокористування. Відділом інструментально-лабораторного контролю відбирались проби скиду зворотних вод після очисних споруд, результати дослідження яких виявляли стійкі перевищення вмісту забруднюючих речовин. На підставі перевірки Екологічна інспекція й розрахувала збитки за забруднення річки Суха Згарь – 531,7 тисяч гривень.

Праведний гнів здається цілком зрозумілим і логічним. Мало того, що безалаберні комунальники забруднили річку та завдали бюджетних збитків на півмільйона, так ще й, виявляється, очисні споруди, з помпою відкриті у вересні, не працюють. Цілком типовими стають і подальші роздуми на тему деяких журналістів, котрі нагадують про витрачені державні мільйони на довгобуд, та про чи то наївних, чи то нещирих Ткаченка та Войцехівського, котрі на відкритті порушень не помітили, а читачам пропонується тим часом шукати сліди коштів у вигляді дач на берегах Дніпра.

Зовні виглядає наче сюрреалізм, адже “зрада” таки дісталась і сюди, на забуту Богом Гришківку. Як насправді працюють очисні споруди? Звідки взялись ці викиди та що робити далі? На всі ці питання спробуємо знайти відповідь за допомогою головних героїв події – директора КП “Міський Водоканал” Сергія Кузнєцова та першого заступника міського голови (екс-заступника з питань ЖКГ) Олега Масла.

Забруднення

Перший момент, який цікавить всіх – це результати інструментально-лабораторного контролю скидання вод із очисних споруд. Саме вони зафіксували стійкі перевищення вмісту забруднюючих речовин. В яких кількостях відбулось порушення та як змінилися ці показники з моменту часткового відкриття об’єкту, у офіційному релізі Екологічної інспекції, звісно ж, не вказано. Хоча було б цікаво, для порівняння.

– Аналізи бралися у вересні і, дійсно, у нас на той момент були перевищення в три рази по чотирьом показникам. І їх не могло не бути, адже очисні споруди ще не працювали на повну потужність – запущена тільки перша лінія, – коментує звістку Сергій Кузнєцов. – Уся вода надходить лише у один реактор бактерій. Швидкість протоку збільшується, відповідно й бактерії не встигають повноцінно працювати.

За словами комунальника, нині відбуваються пуско-налагоджувальні роботи другої лінії очисної системи, а сам запуск орієнтовно відбудеться наприкінці січня. До депутатів, керманичів Золотоніського району чи інших зацікавлених осіб звернувся він окремо: не потрібно, мовляв, робити піар-кампанію, адже на цьому об’єкті вона для всіх вже завершена.

– На відкриття другої лінії ми запросимо телебачення, Екологічну інспекцію, Департамент екології. Нехай візьмуть офіційно аналізи води. А через 2-3 тижні ще раз попросимо дослідити, аби ніхто потім не говорив про разову показову демонстрацію, – наголосив Кузнєцов.

Дозволи

Інша річ – спеціальне водокористування, дозвіл на яке і передбачає скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. З формальної точки зору екологи праві. Без папірця скидати – зась. З бюрократичної – не зовсім. Точніше, зовсім ні. Цікаво, чи багато людей, ознайомившись із заявою, задумались – а як єдині на 30-тисячне місто очисні споруди можуть не мати такого дозволу? Закривати всю каналізаційну систему? А чому проблем не бачили раніше, до початку реального будівництва нової лінії?

Ще й додамо, що у далекому 2010 році щодо питання золотоніських очисних споруд була оголошена надзвичайна ситуація. Про це пам’ятають, напевне, всі містяни. Та мало хто знає, що на сьогодні вона не закрита. Більше того, згідно законодаства передбачений тимчасовий трирічний дозвіл спорудам, які перебувають на стадії реконструкції чи капітального ремонту. Золотоношу ця норма, як бачимо, оминула.

–  Нам цілеспрямовано не поновлювали дозвіл. Щомісяця документи на дозвіл спецводовикористання відвозилися до Черкас. Їх розглядали і постійно повертали з новими зауваженнями. Але й заборон на скидання в річки Суха Згар і Золотоноша не було, – пояснює директор КП “Міський Водоканал”. – Лише у вересні очисним спорудам видали цей дозвіл… до кінця року.

Наразі “Водоканал” подає до Екоінспекції офіційне заперечення. Якщо ж ця установа буде подавати до суду, на підприємстві готові до позову.

– У вересні, після запуску, до нас приїздила перевірка Екологічної інспекції, яка не вказала у приписі жодного слова про зупинення скидань до річки. Ми готові сперечатись в суді, чому вони не надали нам акти, чому не висловили таке заперечення, чому вони вирішили показати свою роботу аж в кінці грудня. Багато запитань “чому” до екоінспекції, – розповідає Кузнєцов.

Контроль

У тому, що після відкриття другої лінії очищення об’єкт працюватиме згідно норм гранично допустимої концентрації відходів впевнений і заступник мера Олег Масло. Особливо відзначає він трирічну роботу “Міського Водоканалу”, фахівці та керівники якого зважились на дуже складний крок, погодившись координувати роботу очисних споруд.

– В ті часи, після оголошення екологічного лиха, можна було й “на дурника” зіграти, мовляв, нехай держава вирішує цю проблему. Але маємо результат і справа не лише в очисних. Змінено суть всієї системи: зупинено, наприклад, стару насосну станцію, сморід від якої пам’ятали всі, повернено до життя другу, котру до того роками ніхто не наважувався чіпати, – пригадує Масло.

Згадав посадовець і нещодавню диверсію на очисній системі. Зловмисники, на його думку, дуже прогадали із змінами, що відбулися останнім часом – насосних станцій тепер дві, а Золотоноша має запас міцності у кількості 12 годин, що дозволяє безперебійно виконувати більшість ремонтних робіт.

Окрема складова якісної роботи нових очисних споруд – місцеві підприємства. Нині на промислові об’єкти, що систематично порушують норми скидання, подано позови до суду і виставлені штрафні санкції. Траплялись подібні випадки і раніше: двічі було оштрафоване ТОВ “Ардбудкомфорт” (54 та 58 тисяч гривень) та “Сільверфуд” (150 і 86). Виникали проблеми і з “Маслоробним комбінатом”, проте там нині добудовують другу лінію локальних очисних споруд.

Для порушників є у комунальників й рецепт – спеціальні хімічні септики. Яке з підприємств не може очистити відходи до допустимих норм фізично, тому в пригоді стануть ці реактиви. Порозуміння тут присутнє з усіма подібними об’єктами, окрім Центральної районної лікарні, котра в цьому питанні перетворилася на справжній головний біль. Система очищення медичного закладу повноцінно функціонує хіба що на папері, а в дійсності не виконує жодної функції, окрім знезараження відходів з інфекційного відділення. Сума зафіксованих збитків вже набігає межі у 1,5 мільйони. Що робити з цією установою – поки що незрозуміло.

– Екологічні питання слід вирішувати комплексно та гуртом. Ми ж поки що спостерігаємо за байкою “Лебідь, Щука і Рак”: тут ще не завершено, там вже штрафи виписують під кінець року, у іншому місці річки чистять, бо треба освоїти кошти. І ніхто не чекає, коли повноцінно запрацюють очисні споруди, – резюмував подію Олег Масло.