На громадські слухання щодо Стратегії розвитку міста з’явилось лише два десятки золотонісців

Стратегію розвитку Золотоноші на 2015-2020 учора відкрито обговорювали у приміщенні міського Будинку культури. Розробники – робоча група міської ради та виконкому – оприлюднили документ близько місяця тому, а протягом минулого тижня запрошували містян до публічного діалогу через засоби масової інформації. Зустріч важлива, адже, як не крути, жоден автор подібних ініціатив не в змозі охопити всі аспекти щодо розвитку Золотоноші. Кому, як не реальним мешканцям, коригувати подальше життя міста.

Підготувавшись до презентації проекту, начальник управління економіки Вікторія Остроглазова змушена була перетворити свій виступ на монолог, адже ажіотажу громади щодо перспективного плану розвитку помічено не було точно. Як виявилось, питання це зацікавило лише близько 20 золотонісців, яким посадовець і пояснила “людською” мовою усі тези, висвітлені у документі.

– Вельми прикро, адже подібну інформацію ми оголошували ще на стадії формування робочої групи. До неї увійшли всі начальники управлінь, представники музею, громадськості, фахівців туристичного напрямку, економісти, комунальники. Усіх, хто мав бажання, запрошували приєднуватись до нас, – звернулась до присутніх Остроглазова. – Жодного звернення або пропозицій до цього часу не надійшло.

За словами головного економіста Золотоноші, розробники під час підготовки проекту користувались рейтинговою системою оцінювання міст Черкащини, яка формувалася із 20 складових. Як виявилось, за багатьма сферами наше місто навіть випередило обласний центр. Приміром, на сьогодні тут успішно працює 18 промислових підприємств, а це доволі потужний комплекс. За рік, не зважаючи на економічні проблеми та закриті східні ринки, вони реалізували продукції на мільярд гривень.

– У самій Стратегії ми використали модний нині SWOT-аналіз, провівши дослідження сильних та слабких місць Золотоноші, можливості та загрози, – пояснила начальник управління економіки. – В результаті і стало зрозуміло, до чого слід дослухатися, в якому напрямку прикладати більше зусиль, щоб місто розвивалося.

Вікторія Остроглазова Громадські слухання 2 [870_650]

Песрпективи

Сильні сторони, на думку авторів, це – географічне розташування Золотоноші та прозоре функціонування міської влади. Усе, що ухвалюється на місцях, максимально публікується у місцевих ЗМІ та на офіційному сайті, а всі проекти зазвичай виносяться на громадське обговорення. Також відзначили удосконалену систему надання адміністративних послуг, котра значно прискорила процес оформлення дозвільних документів, минаючи безпосередні зустрічі із працівниками профільних відділів. До сильних сторін також віднесли дорожні мережі, водопостачання, згадану вище промисловість, наявність висококваліфікованого персоналу, зростання місцевого патріотизму.

Слабкі місця – відсутність ресурсу на оновлення містобудівної документації (план розвитку міста був написаний ще за радянських часів), незадовільний стан очисних споруд міста (ця проблема, як відомо, активно вирішується і наближається до завершення), перевантаження полігону твердих побутових відходів, високий ступінь зношеності матеріально-технічної бази підприємств, брак іноземних інвестицій, висока частка сезонних безробітних, низький рівень забезпечення соціальної сфери, яка часом не встигає за сучасними новаціями, низька платоспроможність та старіння населення, недостатня соціальна активність громади.

В якості позитивного результату виконання Стратегії розробники бачать у 2020 році місто з розвиненою економікою, з високим рівнем життя, екологічно чисте, безпечне, привабливе для інвесторів та молоді. Стратегічна місія – Золотоноша, як затишне, гостинне, комфортне для життя та дозвілля європейське місто із сильною та активною територіальною громадою, єдність зусиль якої спрямована на досягнення спільної мети.

Золотоноша, за словами авторів, стоїть сьогодні перед непростими викликами вибору свого майбутнього з огляду на глобальні процеси соціально-економічних змін та формування демократичного суспільства в Україні.

Процеси децентралізації, зміна підходів до регіонального розвитку спрямовані на посилення ролі місцевої територіальної громади, органів влади. Все більшої ваги набирає тенденція до ефективного використання власних ресурсів, створення територіальної згуртованості. Власне, Стратегія розвитку стане основним документом поступу міста на середньострокову перспективу.

Вікторія Остроглазова Громадські слухання 1 [870_650]

Стратегічні цілі

Передбачає документ чотири стратегічних цілі для Золотоноші на найближчі 5 років. Мова йде про економічний розвиток, спрямований на високий та якісний рівень зайнятості, формування сильної місцевої громади, екологічну безпеку та збереження довкілля, розбудова міста, комфортного для життя, навчання, дозвілля.

В економічному розділі розробники стратегії передбачають подальше стимулювання залучення інвестицій, підвищення енергоефективності, формування кваліфікаційної та освіченої кадрової бази, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу.

У питаннях суспільних автори зазначають, що Золотоноша має бути містом з розвиненим громадським суспільством. Задля цього пропонують підвищувати громадську активність мешканців та розвивати адміністративні і соціальні послуги, орієнтовані на громадян.

Щодо екології рецепт логічний: підвищення ефективності управління відходами, покращення стану водних об’єктів міста.

Для реалізації останнього пункту розробники пропонують поліпшувати інфраструктуру Золотоноші, підвищувати якість надання комунальних послуг, забезпечити кожну дитину дошкільним вихованням та якісною освітою, створити нові об’єкти дозвілля та залучати населення до здорового способу життя.

Робоча група авторів проекту затверджена розпорядженням міського голови у червні цього року.

Вікторія Остроглазова Громадські слухання 3 [870_650]

Громадське суспільство

Присутні у залі золотонісці після доповіді Остроглазової поставили ряд питань та внесли декілька пропозицій, котрі, втім, до Стратегії мають відношення слабке. Скоріше це – повсякденні справи, до допомоги у вирішенні яких посадовець запросила земляків до приймальні міського голови. Особливо ж деякі містяни обурювались відсутністю не лише представників громади, а й депутатського корпусу.

В цілому, якщо судити з формальної точки зору, відвідини громадських слухань депутатами не є обов’язковими, адже свою точки зору вони висловлюватимуть на майбутній сесії Міської ради, де й визначатимуть істинність згаданого документа. Але, якщо вже ми всі говоримо про формування сильного громадського суспільства, то одна з головних місій у цьому процесі лежить таки на народних обранцях.

І великих зусиль тут, насправді, не треба. У кожного є свій округ, кожен має тримати контакт із активними його мешканцями. Наприклад, з головами квартальних комітетів, чи рядом пересічних ініціативних громадян. Хоча б зустрітися з десятком золотонісців та пояснити важливу суть проекту та необхідність участі у ньому громади – це проблема? Тим більше, як не крути, живемо ми в епоху інформаційних технологій. Навіть при катастрофічній нестачі часу, за умови якісного формування фундаменту, більшість оргмоментів можуть вирішуватись за лічені хвилини.

Висновки після описаних слухань, напевне, слід робити всім – і громаді, котра все ще вперто ігнорує свою участь та свої шанси у формуванні омріяного “народовладдя”, і народним обранцям, що часто-густо не встигають за усвідомленням змін у суспільстві, і місцевій владі, яка все-таки буде змушена витрачати ще більше дорогоцінних зусиль та ресурсів задля донесення своїх ініціатив і безуспішних спроб підвищення свідомості. Іншими словами, більш простими, нині громаді натякають прямо – контролюйте нас, радьте нам, слухайте та пропонуйте. Та от кому це, як виявляється, потрібно? Побудова європейського суспільства – це не лише балачки та плітки. “Зрада”, як модно нині вживати це слово, починається саме з нас.

Читайте також:

comments powered by HyperComments