“Не бійся, не продайся” ©

День виборів 25 жовтня в Золотоноші запам’ятають надовго. Як відомо, хто найголосніше кричить: «Тримайте злодія!»… Так і тут.

Кандидат, який розгорнув цілу систему підкупу виборців, організував концерт під гаслом «Не бійся! Не продайся!». Спочатку відкрився магазин, у назві якого було слово «соціальний». І вдячні відвідувачі відразу ж повинні були кинутися на коліна і просити власника піти в мери.

Такими словами про передвиборчі перегони у Золотоноші починає свою розповідь оглядач інтернет-видання Вчасно

Завданням вказаного закладу, на думку автора, було не забезпечення незахищених верств населення товарами за доступними цінами, а максимально зібрати дані про таких людей для того, щоб потім вони на виборах проголосували за «правильного» та «безальтернативного» кандидата:

«Потім по місту пішли так звані «п’ятидесятники», яким було доведено завдання зібрати паспортні дані на п’ятдесят чоловік кожному. Зрозуміло, що все це на платній основі.

Наступним кроком була агітація за те, щоб в момент голосування сфотографувати в кабінці для голосування бюлетень з відміткою навпроти кандидата – благодійника. За таку послугу теж пропонувалися гроші.

Розмови про те, що діючий мер, прочувши про свій низький рейтинг, зняв свою кандидатуру (та й квиток вже кудись купив на 26-е жовтня) теж мали місце.

Єдине, на що не звернули увагу «благодійники» із команди кандидата «О», це те, що, як виявилося, в місті проводилося опитування незалежною соціологічною агенцією. Яке показало, що рейтинг діючого мера близько 80 % (що, в принципі, і підтвердили вибори). Але підконтрольний кандидату сайт малював зовсім іншу картинку. Чого не зробиш заради грошей….

У день виборів, відразу ж після відкриття дільниць на кожній з них з’явилися люди з посвідченнями журналістів видання «Калиновий край», яке зареєстроване аж у місті Калинівка Вінницької області. Це ж яка честь для Золотоноші, що таке видання відрядило до нас більше двадцяти своїх кореспондентів. Зрозуміло, що до журналістики вони мають таке ж відношення, як автор цього матеріалу до іспанської авіації. Але так звані журналісти на кожній дільниці встановили відеокамери (мабуть підозрювали, що «злочинна» влада буде займатися махінаціями). Як виявилося, фактор відеокамер зіграв свою роль, і у «благодійників» не виникло бажання оскаржувати результати виборів. Тим більше, що вже через пару годин після початку голосування спостерігачі від діючого міського голови зафіксували на дільниці заводу ім. Лепсе факт фотографування бюлетеня в кабінці під час голосування. Відразу ж ця інформація рознеслася серед любителів махінацій і більше ніхто не ризикнув заробити кошти таким чином.

Те, що так звані «журналісти» заважали роботі дільничих комісій, можна розповідати цілі романи. Писання необґрунтованих скарг, незрозумілі зауваження – все це тривало протягом цілого дня. На одній з дільниць комісія одностайним голосуванням після чисельних зауважень навіть виставила за межі приміщення.

Окремо зауважу про активну громадську позицію ромів. Висока явка на виборах – це як то кажуть, не їх «фішка». Але цього разу дружно, сім’ями, з вкладеними у паспорт підказками з прізвищем кандидата «О» громада виконала свій обов’язок.

Та вже після закриття дільниць, коли перші бюлетені були пораховані і стало зрозуміло, що ні брехня, ні підкуп, ні «чорний» піар не подіяли на золотонісців, команда грошовитого кандидата розтанула, як весняний сніг. Кажуть, що дехто навіть не захотів отримати «чесно» зароблені гроші.

Чи стане це уроком для нікчем та посіпак, які думають, що все можна купити за гроші? Чи зрозуміють вони, що керувати містом – це трішки більше, ніж перепродавати непотріб?»

Після цих риторичних питань оглядач “Вчасно” зазначив, що для того, аби повести за собою громаду, треба бути особистістю, лідером, людиною з інтелектом, а не примітивною маріонеткою, яка не може зв’язати і пари слів, думає,  що гроші – це все, та так зухвало хизується своїми статками:

«Хочеться вірити, що стане. Пан «О» ще досить молодий, а тому, маючи на меті реалізувати певні амбіції, має вдосталь часу, щоб виправити свої помилки, вдосконалитися як особистість, залишити лише гідних людей поруч, навчитись говорити хоч і гірку та правду, чинити гідно, допомагати нужденним, робити добрі справи для рідного міста не словом, а ділом… Згодом це і буде кращим піаром. Тим паче, що рівнятись йому, на щастя, є на кого».

Читайте також:

comments powered by HyperComments