Легалізація заробітної плати – чому це важливо?

Питання виплати офіційної та прозорої заробітної плати дуже актуальне, адже більшість працівників свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати заробітну плату “в конвертах”.

Явна ознака прихованої зайнятості – людей оформлюють на роботу погодинно, виставляють їм у табелі робочого часу дві або чотири години, тоді як вони працюють по 8 годин на день. Відповідно й показують зарплату за 2 або 4 години. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату в “конвертах”. У цьому випадку йдеться про “тіньові заробітки”, з яких не сплачуються податки і внески.

Коментуючи таке явище, в міському управління праці зазначають, що основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб. Ці кошти спрямовуються на вирішення соціальних проблем кожного населеного пункту, належний рівень освіти, культури, житлово-комунального господарства та інше.

– Легалізація доходів – це не тільки надходження до бюджету, а й захист прав та законних інтересів платників податків, – розповідає керівник установи Вадим Кривденко. – Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків i зборів є грубим порушенням Законів України, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальності.

Нагадують в установі і норми Кодексу законів про працю, котрі встановлюють, що у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, до роботодавців застосовується штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З вересня 2015 року ця сума складає 41 340 гривень.

Працівники із зарплатою “в конвертах” також отримують з часом свої “бонуси”. Мова йде про втрату можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, трудового стажу при розрахунку розміру пенсії. Важливий пункт – відсутність внесків до фондів соцстраху, що унеможливлює соціальний захист працівників. Такі особи втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасних та хоча б мінімальних гарантій в оплаті праці, здорових та безпечних умов тощо.

В разі трудової суперечки з роботодавцем, неоформлені належним чином працівники не в змозі підтвердити свої права в судовому порядку, – резюмує Кривденко. – Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним!