У п’ятницю, 16 жовтня, у Золотоніській гімназії розпочалося незвичне дійство: 7 родин – учасників шахового турніру «Тато, мама, я – шахова сім’я» після жеребкування сіли за шахові дошки.

Організатори заходу, відкриваючи турнір, наголосили на тому, що саме цей формат шахових баталій має на меті не визначити найсильнішу шахову родину, а, швидше, виявити з-поміж золотонісців сім’ї, не байдужі до виховання дітей, переймаються їхніми долями, знаходять не лише кошти, але й найдорогоцінніше – час, щоб поділитися ним із своїми чадами.

Ідею цього турніру донесла до учасників її авторка, директор гімназії, Любов Денисюк, яка привітала присутніх, подякувала батькам, дідусям, мамам та навіть хрещеним батькам за  готовність бути поруч з дітьми в природному для них середовищі – у грі. А ще вона переконана всіх, що ці миті діти запам’ятовують на все життя – більше, ніж свята та цінні подарунки.

А вже потім за справу взялися майстри – голова міськрайонної шахової федерації Віктор Гринько, керівники шахових гуртків у БДЮТ та гімназії Микола Синьоок та Андрій Чопоров.  Ці метри шахової справи, закохані у свою справу та пройняті непідробним ентузіазмом, забезпечили ефективний хід турніру, приязну атмосферу, позитивний настрій та об’єктивну фіксацію результатів у турнірній таблиці.

Час турніру тривалістю близько 5 годин збіг непомітно, записуючи в дитячу пам’ять емоції і волю до перемоги, дотепні чоловічі жарти та влучні коментарі, хвилювання молодших членів команд за своїх рідних, здивування і захват, які струменіли з їхніх очей…  А ще були ділові розмови, «чай з гори Арарат», яким щедро пригощав  колег  Алескер Алескерович Алі–Заде. І хоча турнір мав на меті об’єднати, познайомити, зацікавити, він, одначе,  не був позбавлений духу змагальності. На завершення  переможці отримали нагородні грамоти: родина Заруб – Iмісце, Алі-Заде (Соболевських) – II місце, Гріньків – III. Не залишилися без грамот активні учасники турніру – родини  Бранників, Кобців, Гвоздів, Сидорців.

На етапі підведення підсумків Дмитро Смирнов озвучив бажання всіх учасників зробити цей турнір традиційним і проводити щонайменше двічі на рік. Прислухалися до цього побажання і в гімназії, тому запрошуємо всіх небайдужих приєднуватися до цієї пізнавальної, захоплюючої і розвиваючої гри.

Фото: Сніжана Тесленко