Стали відомими імена чотирьох кандидатів на посаду міського голови

Передвиборчі перегони нарешті розпочато у Золотоноші і де-юре. Попри “жаркий” політичний вересень у місті, під час якого день голосування на місцевих виборах, 25 жовтня, вже активно витав серед громадськості, офіційна частина процесу розпочалася лише днями.

ЦВК оприлюднила остаточний список кандидатів, серед яких жителі міста обиратимуть свого мера. Відзначимо, що цього року їхня кількість, здається, рекордно мала. Особливо в порівнянні з попередніми кампаніями. Лише четверо золотонісців висловили бажання спробувати свої сили на виборах. Хоч претендентів мало, та пристрасті, що розгортаються вже майже рік, запам’ятаються місцевим мешканцям надовго.

Віталій Войцехівський

войцехівський sliderНині діючий міський голова, котрого, за даними ЦВК, офіційно висунула у кандидати Партія “Солідарність”, про свої наміри щодо балотування на другий термін розповів лише нещодавно, у вересні. До цього на подібні теми розмовляти відмовлявся, мотивуючи тим, що вибори стоять далеко не на першому місті. Не погодитись складно, адже місто, як зазвичай останніми роками, справді вирувало: епопея з реконструкцією очисних споруд, центральна площа, опанування процесу збору акцизних податків та їхнього освоєння. І це далеко не повний перелік.

Скептики цілком логічно відзначали, що такий фронт подоланий не просто так, адже він може бути частиною передвиборчої кампанії. З іншої сторони, існує аксіома проста і без терміну придатності – запам’ятовується зажди останнє. За великим рахунком, нічого надособливого у Золотоноші в 2015 році не сталося – цілком звична діяльність, котра символізує кожен з останніх років життя міста. Ну й навряд чи можна називати “кампанією” діяльність, котра нині без інформаційного висвітлення проводиться на перспективу. Приміром, підготовка до зими, продовження складного процесу ремонту очисних тощо. Якщо вже судити меркантильно, як політики привчили українців за роки незалежності, то задля перемоги слід робити максимум і негайно.

Після появи безлічі чуток, одна одної кращих, нарешті сказав своє слово і сам Войцехівський. Можливо й раніше, ніж очікував, довелось вирішувати, адже місто в цей час кишіло ледь не десятком версій. Скільки прізвищ наступників лунало – годі рахувати. Деякі з них, згідно фантазій, сплутаних багатьма джерелами, були аж занадто неординарними. Немало версій лунало і стосовно подальших планів. Найоригінальніша з них на місцевих ресурсах політичного “тролінгу” повідомляла, що, мовляв, посадовець вже встиг своє майбутнє фінансово влаштувати, тому в середині літа просто втече закордон з родиною. Відповідь, яка відбила бажання фантазувати та виставила на посміховисько авторів, побачили золотонісці згодом. Войцехівський справді влітку зник аж на тиждень. Для переговорів з інвесторами, котрі мали намір будувати дитячий табір, та для переймання досвіду американських комунальників.

Вадим Гайович

вадим гайовичПредставник Радикальної партії лунає серед кандидатів цілком логічно. Молодий політик, колишній працівник Будинку культури, зі “штабною” роботою знайомий ще з юних літ. Активну діяльність розпочинав ще у раритетній нині політсилі – УНП.

Серйозні виборчі ж кампанії почав проводити від минулого року. Тоді, на довиборах в Обласну раду, Гайович програв мандат місцевому очільнику “Свободи” Олександру Лошкову. Не зупинився і згодом, на виборах до Верховної ради. Без шансів, але із серйозною підтримкою однопартійців, адже підтримати його приїздив навіть Олег Ляшко. Активність часом була надвеликою, адже листівки з його портретами комунальники знімали зі стовпів ще дуже довго.

Вячеслав Осадчий

вячеслав осадчийКрупний бізнесмен, власник торгівельної мережі магазинів взуття, а з нещодавніх пір і меценат, увійшов до інформаційного поля Золотоноші раптово і по-медійному агресивно. Фактично Осадчий розпочав свою кампанію задовго до старту перегонів. Настільки активно, що увагу на його діяльність звернула навіть громадська мережа “Опора”.

Активісти повідомляли про неприпустимі прояви агітації, як-то раптове відкриття “Соціального магазину”, чи вартісні масові розважальні заходи. Хоча й зауважували – поки ініціатор не став кандидатом, жодних підозр бути не може. Не зважаючи на це, прес-служба Осадчого розродилася тоді гнівним текстом у відповідь, де звинуватила громадську ініціативу у заангажованості та продажності її місцевих представників.

Також у інформаційних бюлетенях, котрі активно розповсюджувались без реєстраційних вказівок та зазначення тиражу, він зазначав, що балотуватись не збирається, але, якщо громада дасть наказ, то думку змінить.

Напевне громада таки висловила своє рішення, тому нині герой розділу таки став кандидатом, а меценатську діяльність дещо послабив. Хоча, вихідними було зафіксовано черговий концерт-подарунок для золотонісців. До Районного будинку культури приїздив популярний колись екзотичний колектив “Лісапетний батальйон”. За свідченнями присутніх, поряд із культурною програмою, відкрито лунала і агітація за кандидата і, що найцікавіше, анти-пропаганда проти одного з конкурентів.

Володимир Мархоцький

володимир мархоцькийОдіозний підприємець, керівник розважальних закладів, котрі доволі часто ставали об’єктами повідомлень ЗМІ та зведень різноманітних служб, за крісло міського голови боротися почав давно. Перший справді активний крок зафіксований відразу після Майдану. На другому зібранні щойно створеної Народної ради, котра через чвари жила дуже недовго, Мархоцький мав намір скористатися протестними настроями присутніх, розпочавши словесну війну з міською владою.

Задум “не зіграв”, адже тодішній відповідальний за збори, зрозумівши тему монологу, засідання закрив, а глядачі досить невдоволено загомоніли. Хоча й варто зауважити, що таки кістяк його нинішньої політичної команди вийшов саме з тієї організації.

У вирі красномовної вербальної боротьби Мархоцького цікавими з точки зору майбутніх виборів є два моменти. Перший – започаткований наразі невідомо ким новий формат медіа-діалогу. Формат агресивний, жорсткий, та… анонімний. Подача інформації відбувалася через спеціально створену публічну сторінку у соцмережах. Супроводжувалася часом нецензурною лексикою та мегабайтами неперевіреної інформації. Дивовижним чином більшість повідомлень цього “ресурсу” дублювалася на популярному у місті веб-представництві нічного клубу “Фараон”.

Другий момент – привселюдні обіцянки не йти на вибори. На початку літа, під час “ялинкової кампанії”, коли гурт людей під приводом жалоби за спиляними під час реконструкції центральної площі деревами, штурмував міську раду, кандидат і вдався до таких заяв. Тоді, аби натякнути на політичний тиск та висміяти золотонісців, що обурились згаданими діями, Мархоцький звернувся до всіх прямо на площі. Мовляв, на посаду мера він не претендує. Пізніше згаданий вище медіа-ресурс взагалі повідомив, що вже готується справді достойний кандидат, який переможе всіх.

соціальна-сторінка

Резюме

Яким буде жовтень 2015 року для Золотоноші, побачимо зовсім згодом. І дуже скоро він стане історією. Але якими б не були результати, не можемо втриматись, аби не процитувати фразу одного з нинішніх кандитатів – 25 жовтня життя не завершується. А до всіх учасників перегонів звернення лише одне – побережіть свої фінанси до числа хоча б 26-го. Саме відтоді і буде зрозуміло, чиї дії нині справді щирі.

Читайте також:

comments powered by HyperComments