Вінниця – не єдиний приклад успішного господарювання керівництва міста в Україні. У невеликій – усього 27 тис. жителів – Золотоноші за неповні 5 років вдалося здійснити комунальну реформу і закласти міцний фундамент для подальшого оновлення і підтримання у справному технічному стані фактично усієї міської інфраструктури. Так, керівництву міста доводилося іти подекуди на не зовсім популярні кроки, а інколи просто стикатися із протестами і наріканнями городян. Результат, на думку служби новин “Вчасно”, перевершив усі негаразди – нині в місті створене єдине комунальне підприємство, яке відповідає за сферу житлово-комунального господарства та зуміло втримати тарифи для городян на рівні не вище середнього по Україні. При цьому замінило обладнання та почало реально заощаджувати і дбати про комфорт та безпеку городян.

І, нарешті, у місті була вирішена проблема, яка не давала спокою не тільки самим золотонісцям, але й мешканцям довколишніх сіл упродовж майже десятиліття – у Золотоноші реконструювали та запустили очисні споруди. Тож досвід Золотоноші вже вивчають і у Одеській, і у Київській областях. А про деталі комунальної реформи «Вчасно» розповів директор КП «Міський водоканал» Сергій Кузнєцов.

Для довідки:

До того, як у 2010 році очолити КП «Міський водоканал» у Золотоноші, Сергій Кузнєцов 21 рік прослужив на військовій службі, був на офіцерських посадах, закінчив службу у званні підполковника-командира окремого зенітного ракетного дивізіону. Має інженерну освіту. З жовтня 2010 по березень 2011 року працював у Смілі, на заводі із виробництва лимонної кислоти. Запускав підприємство, був на посаді начальника автоматизації виробництва, усіляко сприяв розвиткові виробництва. За результатами роботи отримав пропозицію очолити підприємство у Золотоноші.

– Наше комунальне підприємство до 2010 року було просто міським водоканалом, який займався тільки водопостачанням, – розповідає директор КП «Міський водоканал» Сергій Кузнєцов. – До цього часу всі комунальні підприємства у місті були подрібнені і передані у приватні руки. Це було ПРАТ «Веста-К», «Теплогазрембудсервіс».

«Теплогазрембудсервіс» надавав послуги з теплопостачання. «Водоканал» надавав послуги з водопостачання. «Веста-К» відповідала за вивіз сміття і надавала послуги з водовідведення. Коли нинішній міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський ішов на вибори, то одним із пунктів його програми було створення єдиного комунального підприємства, як це зроблено у великих містах. І, відповідно, отримання одного рахунку на всі комунальні послуги.

Віталій Олександрович побував у США, і, як з’ясувалося, там точно така сама модель комунальної структури, як на сьогоднішній день діє в Золотоноші. Підприємства житлово-комунальної сфери не передаються в приватні руки навіть в Штатах. Це комунальна власність міста, яка підпорядкована місцевій владі і виконує ті завдання, які покладає на неї міська влада. І це не може бути якось проігноровано, бо у цього підприємства  засновником є також міська рада і виконавчий комітет міської ради. Тобто, ті самі депутати мають вплив на комунальну структуру, яка у нас на сьогоднішній день створена. Вони можуть додатково фінансувати, вони можуть, навпаки, відкликати кошти і так далі.

– У чому причина аварії на очисних спорудах, що призвело до повного виходу з ладу?

– Аварія на очисних спорудах сталась 2004 року – на насосній станції в самому місті. Очисні працювали з 1982 року і ніякі кошти не вкладалися в ремонт, реконструкцію, очистку. Очисні споруди міста були передані на обслуговування приватній структурі. І приватна структура – ПРАТ «Веста-К» – фактично туди не вкладала ніякі кошти. Тобто, поки очисні споруди були нові, вони якось працювали.

Згодом додавалися підприємства по місту, які скидали стоки. Навантаження збільшувалось і прийшов час, коли очисні взагалі перестали працювати. А коли перестали працювати, то жодних заходів для ремонту і відновлення не вживалося і очисні просто були доведені до абсолютно непридатного стану. Дійшло до того, що стоки просто скидалися у річку. 2010 року почалася робота з об’єднання розрізнених структур ЖКГ у одну-єдину.

Кузнєцов захищає підприємство на засіданні Антимонопольного комітету

– Коли Ви очолили підприємство?

– В квітні 2011 мені було запропоновано місце на посаді директора цієї комунальної структури. Це було ще КП “Міський водоканал”, який налічував на підприємстві 54 людини за штатним розписом і мав величезні борги – 200 тис. грн з електроенергії, 835 тис. грн з газу і 3-місячною заборгованістю із заробітної плати. При подальшому об’єднанні підприємств ми також отримали вивіз твердих побутових відходів і спершу було дуже важко, бо у нас не було ні відповідної техніки, ні персоналу, нічого.

В один момент приватна структура ПРАТ «Веста-К» припинила свою діяльність. І все, машини не їздять, сміття не збирають, каналізацію не прочищують. Все стає. Треба було правильно до цього підійти і з потрібної сторони. Ми буквально за тиждень з авторемонтного заводу купили сміттєвоз за 80 тис грн. Нас це врятувало в перші дні, потім міськрада виділила кошти і з серпня до нового року ми купили одну машину з бічним завантаженням, потім на зекономлені кошти на підприємстві купили ще один такий же автомобіль.

– Наскільки важко йшов процес створення єдиної комунальної структури? Комерційні структури опиралися?

– Ці комерційні структури вже самі не хотіли і не могли далі працювати. Деякі просто припиняли свою діяльність, доводячи місто буквально до колапсу. Зокрема, «Веста-К» очисні споруди не могло надалі утримувати, через постійні штрафи на величезні суми від екологічної інспекції та державних контролюючих органів.

Тобто, вони використали ресурси, витягли кошти, що змогли. І на цьому все закінчилось. У них просто іншого виходу не було, як назад віддати у власність міста ті самі очисні споруди або те саме теплопостачання.

Зрештою, підприємство оголосило себе банкрутом. В якому стані я приймав підприємство, я озвучив. На момент передачі, КП “Міський водоканал” сплачував за енергопостачання підприємства, тобто затрати енергоносіїв на виробництво теплової енергії та забезпечення міста водопостачанням приблизно 170 тис. грн в місяць. Тільки за енергоносій. Це по електроенергії. От таке обладнання стояло на підприємстві. Воно було дуже не практичне і ПРАТ «Веста-К» за водовідведення сплачувало близько 200 тис. грн. щомісяця. І це тільки за електроенергію.

– Це скажені суми.

– Грубо, близько 400 тис. грн. Це тільки енергоносії за водопостачання, водовідведення і теплопостачання. Після того, як ми почали працювати, міський голова пояснив депутатам на сесії необхідність виділення коштів на нове обладнання для підприємства. Ми змінили насосне обладнання, яке почало себе окуповувати вже через 9 місяців.

– Наскільки зменшилися витрати?

– На сьогоднішній день КП “Міський водоканал” платить до 170 тис. грн на місяць.

– Це за все?

– За все. Було 400 тис. грн., а стало 170 тис. грн.

– Це дуже серйозне заощадження.

– Обладнання, як правило, закуплене у іноземних виробників. Ми закуповували його безпосередньо у представників самих виробників, без посередників. В основному, це устаткування німецького та італійського виробництва. І вони самі дають представників фірми, з якими у них домовленості, які підтримують їхню репутацію і які здійснюють сервісне обслуговування по Україні. Це дало нам можливість також зекономити і отримати більш якісне обладнання і якісне сервісне обслуговування.

Ми почали працювати з серйозними компаніями по обладнанню. Вони почали нам довіряти, вони готові віддавати свою продукцію в розстрочку без додаткової домовленості. Вони надають обладнання на 2-3 місяці в розстрочку. І це не тягне за собою якихось серйозних домовленостей на вищих рівнях. Ми можемо уже навіть між собою домовитись про конче необхідне обладнання.

– Це за рахунок того, що вони бачать, як працює підприємство, які економічні показники і результати діяльності?

– Так, вони також моніторять в Інтернеті. Є ж повідомлення про борги за газ, за водовідведення, електроенергію. Це ж неприхована інформація, скрізь висить. Поки що працюємо так.

– А чи ставилось питання про взяття кредиту ЄБРР для розвитку підприємства, як це зробив «Черкасиводоканал»?

– Так, ставилось питання. На сьогодні у нас є розроблений бізнес-план щодо кредиту ЄБРР на 5 млн євро на реконструкцію мережі водопостачання в Золотоноші. Бізнес-план зареєстрований у Мінрегіонбуді. Ми вже не зацікавлені в отриманні коштів для купівлі обладнання, бо ми його закупили у перші роки своєї діяльності і майже усе замінили. А поточне можемо придбати за власний кошт.

– Заміна обладнання якось вплинула на розмір тарифу на водопостачання та водовідведення в Золотоноші?

– Якщо промоніторити, то тариф у нас не найвищий в Україні, хоча кількість населення 27 тис. І воду ми постачаємо за 18 км від міста Золотоноша для того, щоб взяти більш якісну воду. І ми беремо її зі свердловин, а не з поверхні Дніпра. Це більш затратно, бо ми платимо податки за користування надрами в залежності від кількості видобутої води, але тариф у нас середній по Україні. За рахунок того, що ми почали економити на енергоносіях, ми маємо можливість утримувати тариф на тому рівні, який є.

– А як щодо теплопостачання?

– Перше, що ми зробили ще у 2011 році – запустили в роботу котли Wiesmann, які були придбані ще за часів попереднього міського голови, але просто стояли. Встановили вузли обліку на всіх котельнях. Якщо раніше «Нафтогаз» нараховував вартість газу за проектною потужністю котлів, то ми почали сплачувати стільки, скільки реально спожили газу. Залежно від температурного режиму споживання зменшувалося, відповідно, ми економили. І тим самим утримували тариф на одному рівні. А ті кошти, які отримували, вклали у розвиток підприємства.

– Нові очисні споруди – чи є тут також частка ваших заощаджень?

– Ні, очисні споруди – це державна програма. Для неї були виділені кошти, вони йдуть через управління капітального будівництва Черкаської ОДА. Відповідно, ця ж структура і є замовником реконструкції. При Вікторові Федоровичу було важко. Нам не давали керувати процесом реконструкції, який там виконувався. Нас просто не пускали на очисні споруди.

– Чи була у цьому якась політична складова?

– Не виключено, але більше, мабуть, корупційна. Нам просто казали: є замовник будівництва. От буде завершено, вам їх передадуть і на цьому все. Ми не контролювали сам процес, і в результаті була порушена кримінальна справа, втрутилась СБУ, було витрачено 1,4 млн грн державних коштів невідомо куди. Кримінальна справа досі не закрита.

Це було під час будівництва першої черги очисних, але вона так і не була добудована. Проте вже у 2012 році «Міському водоканалу» у серпні було передано очисні споруди. За 4 місяці ми запустили першу чергу – провели самі роботи, заключили домовленості з організаціями, які обслуговують обладнання – з німецькою фірмою. Вони прислали своїх представників, налаштували, відремонтували те обладнання, яке стояло десь 4-5 років і не працювало. Але це все кошти, які були потрачені просто в нікуди.

– Золотонісці вже якось відчули на собі полегшення життя від запуску очисних?

– Золотонісці, певне, пригадають, що досі, щойно починалися дощі, у місті вимикалась вода, бо насосна станція зі збільшенням обсягів стоків просто не справлялась. На сьогодні цієї проблеми немає взагалі. Ми створили великий резерв для того, щоб навіть під час великої грози можна було прийняти стоки і їх перекачати. Та навіть, якщо насосна станція зупиниться – ми зможемо приймати стоки ще протягом 10-12 годин. А тим часом, у нас укладена домовленість із фірмою Grundfos: вони протягом 4 годин зобов’язані прислати свого представника для усунення неполадок, які в нас можуть виникнути на насосній станції. У нас стоїть німецьке обладнання по перекачці стоків і, наприклад, у будь-який час доби я можу контролювати роботу обладнання на насосній станції з будь-якої точки світу, де є Інтернет (показує планшет із запущеною програмою).

Ось висвічуються аварії і попередження про неї. Аварії відсутні. У разі якоїсь несправності на насосі ми можемо зняти блокування у векторному порядку, щоб терміново відкачати, а потім усувати неполадки.

– Тобто ви з допомогою цього додатку ще й можете контролювати процес?

– Так, я з цього додатку можу вимкнути один насос і увімкнути інший, або включити відразу два насоси, не виходячи з дому. Це німецькі розробки, те, що у них працює на сьогоднішній день. Воно досить таке суттєве і серйозне в роботі, знімає багато проблем, тому що у разі зупинки насоса, поки приїде електрик, ми маємо змогу зупинити обладнання. Ми зараз хочемо зробити таке на водопостачання.

На очисні споруди почали виділятись кошти після того, як ми запустили першу чергу, потім – насосне обладнання, лінію, яка була побудована раніше, але не працювала. Почали економити кошти тільки тому, що відкачка стоків стала значно дешевшою.

– Я так розумію, ви більше нікому не платили?

– Саме так, ми очисні споруди І чергу доводили до ладу самі. Так, ми не могли власними силами виконати роботи, здійснити якісне очищення самих стоків, але почало вже працювати управління капітального будівництва і протягом двох років поки працює ця підрядна організація — «Ресурстехнобуд». У нас є можливість контролювати виконання тих робіт, які вони виконують, і втручатися у їх хід на будь-якому етапі.

Наразі у нас працює перша і друга черги очисних споруд. І два тижні тому ми урочисто відкрили першу лінію третьої черги очисних споруд. Для її запуску довелося вже втрутитися міському голові і його заступнику Олегу Маслу.

Оскільки навіть при діючих двох чергах очисних, ми на виході  все одно не мали результату – тобто води, яка би відповідала санітарним нормам. Стоки необхідно було пропускати через нові біоставки. Таким чином стоки очищаються настільки, що ми маємо можливість безпечно скидати їх у річку. І ми отримали такий результат. У нас все ще є завищення забрудненості по трьох показниках: по двох у один раз і по одному — в три рази, а до цього було – у 13 разів. У нас залишилось на сьогоднішній день по одному показнику завищення в три рази. І ми їх доведемо до норми, як тільки закінчиться реконструкція третьої черги другої лінії очисних споруд.

– А коли це планується зробити?

– Наразі триває тендер. Проводить його управління капітального будівництва. Щойно стануть відомі його результати – розпочнеться фінансування. Загалом, розраховуємо запустити по третю чергу очисних у повному обсязі до січня 2016 року.

Протягом 2014-2015 років ми досягли того, що майже повністю запустили очисні споруди. Якщо ще буде вкладено 20 млн грн відповідно до проектної документації, і буде завершена реконструкція, то ми матимемо майже нові очисні споруди і стоки відповідатимуть гранично допустимим нормам.

– Ці кошти має вкласти міська рада чи ці кошти має надати держава?

– Фінансування спільне – місцевий, обласний і державний бюджети. Тому що загальна власність проекту 65 млн. Якщо цього року нам з цієї суми виділять 25 млн грн, ми зможемо повністю завершити очисні споруди.