Мабуть, немає міста кращого на світі, ніж те, в якому ти народився і виріс. Тут все до болю знайоме і рідне. Тут промайнуло дитинство, шкільні роки. Сюди, у які б далекі краї тебе не закинула доля, завше тягне, немов магнітом. Тут завжди тебе чекають і завжди тобі раді.

Якою бачать Золотоношу її жителі, з чим її асоціюють, чи відбулися зміни у місті і чи добре господарює у нього його керманич – із цими питаннями ми звернулися до золотонісців різного віку і різного статусу.

«Золотоноша Говорить» – новий, експериментальний медіа-проект. Його цінності – демократичний підхід, політична незаангажованість,можливість висловити власну думку для кожного жителя Золотоноші, незалежно від віку, статі, соціального статусу чи матеріальних можливостей. Його мета – залучення якнайширшого кола людей до обговорення життєво важливих проблем, які постають перед золотонісцями саме сьогодні.

Обіцяємо мінімальне журналістське втручання і максимальне збереження стилю висловлювань. Запрошуємо до участі в ньому всіх небайдужих, сміливих, принципових земляків. Мріємо про те, що у разі Вашої активності цей проект поступово переформатується в золотоніське телебачення.

Сподіваємося, що цей проект стане ефективної зброєю проти пліток і чвар. Цінуємо думку кожного, хто зважиться підійти до людей з камерою та мікрофоном і висловити власну думку. Скористайтеся унікальною нагодою! Чекаємо на Вас!

Віталій Степанов, поповнює телефонні рахунки:

«Я – людина маленька і мене наша влада цілком влаштовує. Увесь рік працюю у самісінькому центрі міста, на площі, біля Торговельного центру. Та мене ж тут усі знають! До чого я веду?

По-перше, мені звідси усе видно: як тротуар стелять, як дерева на центральній вулиці обрізають, як концерт або ярмарок якийсь проходить.

По-друге, площа – це моє робоче місце і умови роботи значно покращилися, самі бачите, і стою не в калюжі (образно сказати), і сісти є де, і перекусити під парасолькою можна. Скрізь квіти, чистота. Стоянка яка гарна для машин, усі паркуються рядочком.

А по-третє, я протягом усього дня спілкуюся з людьми, чую, як вони висловлюють свої думки з приводу роботи місцевої влади. Здебільшого, народ задоволений, обговорюють зміни на краще. Дехто критикує. Ну, ось один дядько нещодавно обурювався тим, що дерева по Шевченка так негарно пообрізали. Казав: «Якщо хотіли позбутися омели, то можна було б тільки хворі гілки акуратно зрізати, а не отакі сторчаки залишити!»

А я зараз дивлюся, верхівки заросли, то й гарно. І взагалі, я коли побачив нашого мера на велосипеді під час велопробігу, «зауважал» його ще більше. Правильний чоловік, не відривається від народу. Але треба й надалі займатися дорогами у місті, бо це, я вважаю, головна складова добробуту».

Олена Куценко, продавчиня:

«Кажу зразу, я нашого мера дуже поважаю. І як керівника, і як людину. Я 40 років живу у Золотоноші, то такого порядку у місті ще не бачила. У нас тут на базарі чого тільки не почуєш, скільки людей, стільки й думок. Одним – усе відразу подавай, інші розуміють, що роботи ще не початий край і на все потрібні гроші. Особисто я не вірю, що наш мер щось там кладе з бюджету міста у власну кишеню, навіщо йому це? Він і так людина не бідна, має аптечний бізнес і мав його ще до того, як його обрали мером. Якщо у людини і підприємництво успішне, і результати керівництва містом, як-то кажуть, «налицо», то кому від цього гірше?

Маю до Віталія Олександровича декілька прохань. Будь ласка, закрийте якнайшвидше отой «Світляк»! Ну яка від нього користь Золотоноші? Тільки власнику. Уявіть, я йду на роботу о 6-й годині і майже завжди спостерігаю там «бойню»! Це ж цілу ніч гульбище було, а на ранок ще й побилися. «Світляк» – це ганьба для нашого міста!

І ще одне. Стоять оті клумби-велосипеди уздовж проїжджої частини вулиці Шевченка… Чорнобривці там давно зів`яли, негарно. А це ж – головна вулиця, по якій люди з інших населених пунктів транзитом проїжджають. Якщо поставили такі «клумби на колесах», то треба ж їх доглядати, може якісь інші квіти досадити, бо це вже не окраса, а хтозна що.

Треба, щоб у місті росло ще більше чорнобривців і менше бур`яну, а то в`їжджаєш у Золотоношу і читаєш на біл-борді «Вас вітає місто чорнобривців!», а унизу бур`яни аж до назви дістають. Так не годиться».

Володимир Антонович, пенсіонер:

«Я за цього мера буду голосувати обома руками! Бо він – хазяїн. Скільки живу, ще не бачив, щоб міський голова  сам брав участь у суботнику на кварталі, а Войцехівський був у нас, на вул. 23 Вересня і працював разом з людьми. І взагалі, це дуже неординарний і творчий чоловік.

Ми з дружиною завжди з цікавістю чекаємо: що наступне зміниться у місті? Де з`явиться нова клумба, асфальтова доріжка, оригінальна лавочка чи відбудеться якийсь захід. Пам`ятаю, як отам, де зараз стоїть вказівник «Париж», «Мілан» і т. ін. росли бур`яни, а тепер – фонтани.

А щодо кварталу, де ми проживаємо, то роботи тут вистачає. Ось у районі кафе-бару «Аннушка» (і не тільки там) тротуари так заросли кущами бузку та іншими видами рослинності, що пішки не пройдеш, не те, що на велосипеді не проїдеш! І не тільки тротуари, а й проїжджа частина дороги, тож велосипедистам доводиться їх об`їжджати бозна кудою, виїжджаючи при цьому на проїжджу частину дороги, а так і до біди недалеко.

Не знаю, чому наш голова кварталу не звернеться до влади з цього приводу? Може б і люди вийшли на суботник, позрізали та поспилювали ці чагарники, а комунальні служби допомогли б. У Львові, наприклад, спробуй тільки влаштуй безлад біля свого будинку – відразу оштрафують! А у нас живуть у бур`янах і нічого.

У мери за моє життя в Золотоноші багато хто ліз, тільки толку від того було мало, тільки тепер з`явився».

Андрій Павленко, безробітний:

«Мені немає за що критикувати нашого міського голову, у нас на Лікарняній про нього ніхто погано не говорить. Треба тільки, щоб він поклав нам «лежачих поліцейських» на дорозі, бо машини дуже літають! Ну так, це наші ж і літають, от для них і треба покласти, щоб вчилися їздити, бо на вулиці багато дітей бігає. І у мене є маленька племінничка Маринка, їй усього декілька місяців, але колись теж тут бігати буде. Віра Миронівна вже зверталася до мера, щодо «поліцейських», то треба б покласти на Лікарняній.

А так у Золотоноші порядок, чистота, мер за всім «ухажує». Поганого немає що сказати, якби було, я б сказав. Ну, ще б хотів попросити, щоб «чорній» нації мер давав у місті роботу і не тільки на базарі торгувати, а скрізь: ну там морожене продавати, наприклад, чи у магазині, щоб кожного дня робота була. Щоб роми зверталися до нього, ну, нормальні такі, а не ті, що сидять гроші просять десь, такі, що у них є сім`я, хата, машина і треба дітей годувати. А вони дивляться, що нація така, і отказ дають. Розумієте? От по кредитах, да, ромам завжди плюс, бо знають: роми завжди кредит платять, а от роботи немає».

Наталія Предеїн, бібліотекар на пенсії:

«Спочатку хочу подякувати нашому міському керівництву, треба віддати йому належне: видно, що люди працюють і прагнуть кращого для рідної Золотоноші. Це важко не помітити, навіть, якщо ти критично налаштований до місцевої влади. Але маю й зауваження, особливо, щодо роботи з молоддю, а точніше – з підлітками.

Як за часи моєї молодості, так і сьогодні, у цьому плані нічого не змінилося. І ми ходили на танці «у клітку», що в парку Шевченка, і наші онуки туди ж ходять. Читаю у «Златокраї», як у рейдах «відловлюють» підлітків по барах і забігайлівках, як хлопчина упав з даху музичної школи, бо вони там «тусувалися». Це – просто жах! А куди дорослим дітям піти?  У місті немає жодного молодіжного кафе, яке б працювало хоча б до 23 години, самі розважальні заклади із сумнівними послугами. Немає якогось будинку творчості для підлітків, тільки для молодших школярів. А ті секції чи гуртки, які відкриті для старшокласників  – розкидані по усьому місту.

Треба, щоб був один молодіжний центр, великий будинок з багатьма кімнатами за інтересами і щоб діти туди поспішали вечорами. Слабо поставлене питання організації робочих місць для молоді, мало для неї і культурно- масових заходів, хоч їх трохи й побільшало останнім часом.

А ще, від усього «ремезівського» кутка хочу звернутися до Віталія Олександровича: дуже просимо відновити тротуар від «Анубіса» до ДП «Златодар», він не бачив ремонту вже більше 50 (!) років, а район наш густонаселений і молодіжний. Віримо, що саме цей мер прислухається до нашого прохання. Дай Боже, щоб він залишився на своїй посаді після виборів.

Хотілося б, щоб у перший же день своєї нової каденції, наш мер запросив на зустріч представників усіх партій і конфесій, організацій і підприємств  і сказав: «Давайте забудемо про свої політичні погляди і уподобання, а згадаємо, що ми жителі одного краю і повинні працювати на його благо».

Юлія Шалавіна (Гайко), спеціаліст із земельних питань:

«Коли запитують про роботу міського голови і його команди, відразу спадає на думку наболіле, те, що перед очима щодня і що заважає добре жити. У нашої молодої сім`ї наболіле – це дорога на вулиці Семенівська, де улітку повно пилюги, а восени і взимку – калюжі і грязюка. Додайте до цього усього відсутність освітлення і тоді вам буде зрозуміло, як я з дитячим візочком і сумками «плентаю» додому восени по коліна у багнюці, підсвічуючи собі ліхтарем.

Знаю, що останнім часом наш міський голова чи не щодня буває на кварталах міста, зустрічається із жителями і говорить з ними на наболівші теми. Хочу запросити Віталія Олександровича і до нас на Семенівську, може тоді щось зміниться на краще, бо часто чула від друзів, як, після таких зустрічей, чи не наступного дня дещо рушало з «мертвої точки». Звичайно, з дорогою так швидко нічого не зробиться, але хоч плани якісь з`являться.                                                     

У мене підростає маленька дитина і хотілося б, щоб їй, у першу чергу, жилося в Золотоноші затишно і комфортно. Добре було б, аби заасфальтували у парку ту ділянку, де стоять дитячі атракціони і сцена. А то прийдеш з дитинкою до парку, одягнеш її чистенько, у білі носочки, а воно по тій пилюці пробіжить раз-два – і вже треба переодягати. А якби там росла низенька травичка – взагалі краса була б! І отой туалет треба перенести куди подалі. Ну хто це додумався поставити його коло сцени і магазину з мороженим? Чим тільки думали?! Навкруги дітки у яскравому вбранні – а поряд неймовірний сморід і черга до туалету. Нонсенс.

Як і багато наших друзів, мріємо про басейн у місті, щоб хоч наші дітки там у майбутньому поплавали. Будемо голосувати за Войцехівського, бо кращих кандидатів не бачимо і якщо він вже стільки зробив для міста, то у наступній каденції зробить ще більше.