Золотоніські діти розпрощалися з організаторами ESL-Camp [ФОТО, ВІДЕО]

01/08/2015 -Новини-, Відео, Місто, Освіта, Фото

Учора завершився англомовний табір для школярів, що протягом п’яти днів проводився на базі гімназії та СШІТ. Провівши останні заняття з дітлахами, вручивши традиційні сертифікати про проходження навчання, шестеро американських гостей полетіли з Борисполя до рідної Міннесоти.

В Україні вони перебували протягом декількох тижнів, встигнувши провести аналогічні табори у декількох містах як для звичайних школярів, так і серед вихованців інтернату для дітей з вадами здоров’я у Полтаві.

ESL-Camp був започаткований у 2004 році як літнє заохочення для учнів, які сумлінно вивчали іноземну мову у новоствореному англійському клубі. Нині ініціативі вже виповнилося 11 років.

За словами педагогів, від самого початку табір базувався на комунікативній основі і був покликаний долати мовні бар’єри, розвивати комунікацію засобами гри, пісні, драми, спорту та рукоділля. Найголовнішою ж родзинкою було те, що подібна діяльність забезпечувала спілкування з носіями мови. А ще – у таборі забороняються будь-які офіційні переклади, заохочується самостійність, ентузіазм і чудовий настрій.

Безцінною ж, на думку вчителів, складовою є обмін культурними цінностями та народними традиціями. Педагоги приватної школи Міннехаха-Академія діляться з золотонісцями американськими традиціями свят, родинних звичаїв, особливостей життя різних етнічних груп. Українці ж демонструють наші вечорниці і ярмарки, заручини та весілля.

– ESL-Camp складно уявити без довірливого спілкування, уроків етики та моралі. Без цього сучасній людині неможливо почуватися повноцінною особистістю і толерантно ставитися не лише до близьких людей, а й до носіїв інших культур, – розповідає директор гімназії Любов Денисюк.

– За 10 років табір постійно видозмінюється та удосконалюється. Хоч в основі зберігає найголовніше – різноманітну методичну палітру, чудову пісенну програму, духовно насичену драму, довірливе спілкування, доброзичливе ставлення один до одного, – долучається до розповіді колега-директор другої школи Олена Вертипорох.

Починається табірний день із загальної вітальної та розважальної програми, яку проводить випускник гімназії Юрій Федорюк. Тут анголомовними піснями, жартами та настановами забезпечується позитивний настрій на решту часу. Далі ж на дітей очікують три види ротації.

Що в першій аудиторії? Урок етики. Сьогодні дітлахи знайомляться з історіями, котрі навчають бути дуже розбірливими у виборі друзів. Саме дружба здатна перетворити життя людини на повноцінне, реалізоване і плідне життя.

А ось на рукоділлі на нас чекає справжня несподіванка: замість малювати, в’язати, вишивати бісером та декорувати речі домашнього вжитку, як це було зазвичай, сьогодні всі леді навчатимуться мистецтву оригінально зав’язувати хустинки, а джентльмени – краватки.

У малих групах, як і годиться, збагачується лексика, удосконалюється граматика та розвиваються навички говоріння, імпровізованого діалогу та аргументованої дискусії.

Спортивна секція для учасників табору – улюблена. Ігри на ній – веселі, рухливі і спрямовані на активну взаємодію один з одним. Байдужих після не залишається.

Не дивно, що навіть випускники з року в рік повертаються якщо не в якості учасників, то хоча б в ролі волонтерів та помічників. Ось наприклад вже студентки – Дарія Кучинська приїхала з Литви, Іванна Денисюк – з Києва. Вони виросли на цих таборах і знову повернулися. Зовсім скоро до числа студентів долучиться і 11-класниця Юлія Некоз. Переможець обласної олімпіади з англійської мови цього разу ледь не половину часу провела не в ролі учня, а повноцінного помічника.

– Подібний табір – це великий шанс для кожної дитини. Адже, окрім власне збагачення лінгвістиних знань, всі ми отримуємо безцінну річ – живе спілкування з носіями. Можна проводити літній час вдома за комп’ютером, а можна – з користю для себе і свого майбутнього, – пояснює Некоз у відеовітанні американським вчителям, що не змогли завітати до України. – Особисто ж для мене англійська мова скоріше за все стане майбутньою професією.

Батьки учнів також не залишаються байдужими і з любов’ю та креативом віддячують американським та золотоніським педагогам за самовіддану працю. Форма подяки – організація обідів для вчителів, які працюють в дві зміни. Дизайн приміщення, меню та забезпечення продуктами – справа рук голови піклувальної ради гімназії Ольги Момот. Вона щороку імпровізує та експериментує, щоб заохотити іноземців повертатися в Золотоношу кожного літа.

– Ми вдячні Лері та Джоні Вайкенам, Елсі та Гілберту Фрізенам, Кісу Мейеру та Роберті Скіннер за те, що вони вкотре повернулися до нас, – резюмує тижневі відвідини Любов Денисюк. – А нашим, найкращим у світі, педагогам – низенький уклін і найщиріша подяка від учнів, батьків та адміністрації. Особливо від тих, хто навчається за кордоном завдяки участі в таборах ESL.

Американські ж гості під час від’їзду не могли стримати сліз. Цьогорічне прощання для них особливе, адже вони побували у зовсім іншій країні, страшні події в якій обговорює уся Америка. За словами керівника делегації Джонні Вайкен, усі вчителі, що останні 10 років відвідували Золотоношу, дуже тяжко морально пережили ці два роки. Адже, дивлячись, як Україну, котру вони полюбили в якості другої батьківщини, розриває на шматки війна, свідомість перебуває десь тут, за десяток тисяч кілометрів від дому.

– Можете не вірити, але часом навіть прокидаємось вночі. Ми справді всім серцем з вами. І повірте, всі Сполучені Штати з вами. Дуже тяжко залишати зараз вашу країну, – сказала на прощання місіс Вайкен.

Учора вночі вся делегація відлетіла додому. Наступного літа Золотоноша також очікує серію дитячих та молодіжних таборів – спортивні, драматургійні та лінгвістичні. Крім того, благодійна організація Shepherd’s Foundation, про представників якої і йшлося у матеріалі, нині активно будує масштабний скаутський табір на околицях міста. Подібний аналог в Україні існує лише один – на Рівненщині.