Регіони, повіти, префекти, старости: які новації слід очікувати від адмінреформи

Що таке децентралізація? Які зміни чекають країну? Яка доля нинішніх областей, районів та сільських рад? Якими будуть джерела фінансування майбутніх громад? Про адміністративну реформу “на пальцях” спробували розповісти читачам у своєму аналітичному матеріалі журналісти видання “ІнфоМІСТ”

Механізм  децентралізації в Україні набрав обертів. Цілком можливо, що вже восени  відбудеться офіційна передача повноважень і фінансів від центральних органів на місця. Села і селища  об’єднаються в громади, райони укрупнять, а замість губернаторів і голів адміністрацій в органи місцевого самоврядування прийдуть префекти.

Так, 26 червня спеціальна комісія, врахувавши зауваження Венеціанської комісії,  схвалила проект змін до Конституції щодо децентралізації. Проект передали на розгляд Президенту України Петру Порошенку, який в свою чергу 2 липня вніс його до парламенту. Уже сьогодні, 16 липня, Рада  відправила документ на розгляд Конституційного суду України.

Черкаська облрада: з другого дубля

На Черкащині цьому передував дуже довгий і важкий процес під назвою «добровільне об’єднання територіальних громад»: обговорення в комісіях, виїзди чиновників на місця, розробка перспективного плану і, нарешті, робота в самому сесійному залі. Там все також було непросто. Перспективний план об’єднання громад обласна рада ухвалила аж з другого разу – 25 червня, тож Черкащина якраз встигла застрибнути в останній вагон потягу з великими літерами: «децентралізація».

Цілком можливо, керівництво області не розраховувало, що вмовити депутатів проголосувати за необхідний проект  буде наскільки складно. З першого разу не вистачило всього лиш 3 голоси. Відразу після цієї, провальної для прихильників «перерозподілу», сесії  28 травня стало зрозуміло, що подібною непокорою «добровільності» Черкаська область ризикує втрапити в «чорний список» Міністерства територіального розвитку та будівництва, і, більше того, не отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку цілих 70 млн грн. на втілення в життя вищезазначеного проекту.

Тим не менш, не зважаючи на популістичні заяви деяких депутатів та елементарне небажання економічно самодостатніх населених пунктів об’єднуватися з менш успішними селами, мало хто сумнівався, що хоч і з другого разу, але план все ж затвердять.

Неминуче сталося 25 червня. Цього разу облрада проголосувала із запасом: 67 депутатів віддали голоси «за» (майже за місяць аж 16 депутатів змінили свою думку порівняно з попереднім голосуванням).

Отже, об’єднання територіальних громад на Черкащині – «бути».

Як зміниться карта області

“Ми дійшли згоди щодо рівнів самоврядування. Воно працюватиме на трьох рівнях: перший – громади (одне або кілька поселень), середній – повіт (кілька громад) і вищий – регіони (області та Крим)”, – цитує ВВС слова спікера Володимира Гройсмана, озвучені ним в парламенті 15 травня.

Що все це означатиме для Черкащини і як перекроїться карта області внаслідок ймовірної реформи – розбираємося далі.

Так, спочатку йшла розмова, що сучасні області будуть укрупнені і сформують регіони. Територію країни поділять на 9 регіонів. Черкащина разом із Кіровоградською, Чернігівською та Київською областями мали сформувати Київський регіон. Але від такої ідеї в кінці кінців відмовились. Зараз відомо, що своїми розмірами регіони дорівнюватимуть сучасним областям, тобто в цьому плані контури Черкаської області залишаться незмінними.

А от від колишніх районів не залишиться і сліду. 468 районів країни укрупнять. На їх місці з’являться близько 120-130  повітів. Наразі відомо, що на території Черкаської області існуватиме орієнтовно від 3 до 5 укрупнених районів, які складатимуться із об’єднаних громад. Хоч точно невідомо, в який містах створять центри нових районів, але можна припустити, що новоутворення з’являться на місцях найбільших населених пунктів області, деяких колишніх райцентрів. З великою долею вірогідності можна говорити, що на Лівобережній Черкащині з’явиться Золотоніський повіт, а на Правобережжі подібні адміністративні одиниці можуть виникнути в Умані і Смілі, можливо, в Каневі чи Шполі.

Новостворені повіти матимуть і органи місцевого самоврядування, і органи державної виконавчої влади, щось подібне до нинішній адміністрацій.

Найменшою адміністративною одиницею стане громада: об’єднання сіл і селищ.

Якраз на рівень громади, яка також матиме власні органи самоврядування, будуть передані функції колишніх районних центрів з надання послуг населенню. Таким чином громади отримають досить широку фінансову та управлінську автономію.

Прийнятий обласною радою 25 червня перспективний план об’єднання громад передбачає, що на території Черкаської області замість 20 районів утворяться 93 громади. Згідно з планом, який, до речі, порівняно з першим голосуванням в травні суттєво змінився, райони поділені на громади доволі неоднорідно. Так, наприклад, на території нинішнього Городищинського району з’явиться 6 громад, на Смілянщині і Чорнобаївщині – 7, а на Золотоніщині, наприклад – 3 (за попереднім планом мало бути 5), Тальнівщина, Монастирищина, Лисянщина і Кам’янщина взагалі матимуть по 1 об’єднанню. Загалом рекордсменом по кількості новостворених громад буде Уманський район: добровільних об’єднань там буде аж 10. Міжрайонне об’єднання буде створене з центром у селі Зорівка (зараз – Золотоніський район). У цю громаду увійдуть населені пункти із Золотоніщини та Драбівщини. Ватутіне, яке зараз є містом обласного підпорядкування, стане центром громади, до якої приєднається  ряд населених пунктів Звенигородського району.

До побачення «губернатор», привіт «префект»

Одним з останніх члени конституційної комісії врегулювали питання стосовно префектів – нового типу держслужбовців, що має з’явитися внаслідок децентралізації. За ухвалою комісії префектів призначатиме і звільнятиме Президент з подання Кабміну. Префекти будуть підконтрольні президенту, але підзвітні і Кабміну.

Що ж криється за, на перший погляд, цим малозрозумілим і химерним словом «префект»?

Згідно з реформою місцеві органи в новостворених повітах та регіонах переформують на органи префектурного типу. На чолі кожного органу буде стояти  так званий префект – державний службовець. Ця людина перед призначенням буде зобов’язана пройти підготовку і жорсткий відбір.

Префекти матимуть повноваження контролювати та координувати роботу органів місцевого самоврядування, а також забезпечувати виконання державних программ, – резюмує «Українська правда», посилаючись на  слова очільника Адміністрації Президента Віталія Ковальчука.

“Частина повноважень, які сьогодні реалізують голови місцевих державних адміністрацій, або правильно сказати місцеві державні адміністрації, вони будуть передані до виконкомів і до органів місцевого самоврядування”, – пояснив Ковальчук виданню.

Ще однією особливістю префектів буде їхня аполітичність. Цим чиновникам буде заборонено перебувати у складі будь-якої політичної сили.

Оперативне управління на місцях покладається на виконкоми місцевих рад. Їх роботу контролюватимуть префекти.

Додамо, що Президент матиме  право скасовувати ті акти префектів, які суперечитимуть Конституції.

Відзначимо, що появою префектів місцеве самоврядування буде повністю завдячувати досвіду Франції. Там інститут префектів заснований ще у 19 столітті Наполеоном Бонапартом.

Зараз префект у Франції – це державний службовець високого рівня, що перебуває в складі префекторального корпусу, професійно підготовлений, який пройшов підготовку в Національній школі адміністрування. Згідно із французький законодавством, префект також  має право в разі скоєння в департаменті злочину, щодо державної безпеки (замах, тероризм, шпигунство) підписувати постанови про арешти, обшуки, тощо і допомагати відповідним органам у пошуках винних.

Будуть свої чиновники і в громадах. Населення громади обиратиме голову громади та раду. Окрім того, у кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуться нові для України посадовці – “старости” – що по суті будуть представниками влади у селі.

Староста обирається в селах і селищах рішенням місцевої ради на термін його повноважень і представляє інтереси мешканців села у виконавчому органі місцевої ради об’єднаної територіальної громади. Він також бере участь у підготовці бюджету громади в частині, що стосується фінансування програм на території відповідного селища. Також староста матиме печатку.

Положення про старосту затверджується сільською, селищною, міською радою відповідної об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Тобто повноваження старости та його конкретні обов’язки безпосередньо встановлюватиме сільська, селищна, міська рада. Щодо додаткових штатів у старости – питання вирішуватиметься безпосередньо сільською, селищною, міською радою за загальною процедурою встановлення штатної чисельності виконавчих органів.

Староста так само, як і муніципальна міліція, перебуватиме на утриманні громади.

Децентралізація в особах: “за” і “проти”

Серед селян наразі немає однозначної думки щодо реформи. Одні підтримують її і говорять, що децентралізація – це нові можливості і крок у майбутнє. Інші – виступають проти і не бачать в реформі економічної доцільності. Серед перших – здебільшого ті, населені пункти яких, згідно з прийнятим планом, стануть центрами територіальних громад, серед других – ті, чиї села опинилися на периферії майбутніх об’єднань.

Ідею передачі повноважень і фінансів на місця повністю підтримує сільський голова Білозір’я Володимир Міцук. Його населений пункт стане центром новоутвореної Білозірської громади.

– Головний плюс реформи – це, звичайно, ж передача повноважень на місця. Оформлення спадщини субвенції, різна документація – все це переходить на місця. Ми отримаємо кошти на інфраструктуру, зокрема 60 % від податку на дохід фізичних осіб. Наприклад, за рахунок цього в цьому році ми взагалі не отримали кошти, а після реформи можемо отримати близько 5 мільйонів гривень. А це кошти, які можна пустити на освіту і на ремонт доріг. Нам буде підпорядковуватися освіта, ми самі вирішуватимемо, що треба оптимізувати, що обєднати, – говорить Володимир Міцук.

Сільський голова Білозір’я вважає, що думки щодо негативного впливу реформи на економічно самодостатні села виникають лише від недостатньої проінформованості громадян.

– Так, ми витратиму частину коштів на маленьке село, але ж ми і отримаємо близько 5 мільйонів від ПДФО. Ми всерівно опиняємося у виграші. Негатив до реформи – це результат слабкої проінформованості у сільських жителів. Я живу надією на цю реформу і вірю, що селяни отримуватимуть кращі послуги. Треба реально дивитися на ситуацію. Якщо в селі менше 200 осіб, для чого утримувати там апарати сільських рад? Нам пора зрозуміти, що ніхто не прилитить до нас на “голубом вєртьольотє і бєсплатно покажет кіно”. Треба пояснити людям, що необхідно економити, – резюмує голова сільради.

Все ж, в роздумах Володимира Міцука не обійшлося і без ложки дьохтю…

– Єдина проблема – дороги. Якби в нас були якісні сполучення між селами, взагалі б було все прекрасно. Є надія, що на відновлення доріг владою буде спрямований грошовий транш.

Директор департаменту інформаційної політики та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник очікує від реформи позитиву.

– Загалом очікування від реформи позитивні, оскільки це є базова реформа для конструкції місцевого самоврядування. Її головне завдання – оптимізація бюджетного фінансування органів місцевого самоврядування і наближення достатнього рівня послуг для населення до рівня громад і окремих населених пунктів.

Чиновник розповідає, що незадоволені проектом плану можуть звертатися в його департамент.

– Дехто хоче змінити адміністративний центр громади. Тальнівський район, наприклад, хоче повернутися до варіанту із  5 громадами. Загалом усі звертаються до нашого департаменту, хоча коректніше наразі звертатися до Кабміну, де план перебуває на затвердженні.

Стосовно питання щодо нерівномірної кількості майбутніх громад у районах, то Сергій Пасічник повідомив, що визначаючи кількість громад, робочі групи в першу чергу керувалися думкою громадян.

Читайте також:

“Всі шанси є зараз. Дехто ж не дає країні рухатися вперед”, – Войцехівський про адмінреформу

В разі успішного проведення адмінреформи Черкащина отримає 1,7 мільярда гривень

Чапаєвка також готова стати центром об’єднаної громади

Обласна рада ухвалила орієнтовний план об’єднання громад

 

Читайте також:

comments powered by HyperComments