Волонтери відправили черговий крупний вантаж в зону АТО

Артемівськ, Попасна, Золоте, Щастя, Новоайдар, Гірське – нині назви цих населених пунктів золотоніські волонтери знають краще, аніж навколишні з райцентром села. У середу від офісу Комітету сприяння обороні на вулиці Шевченка до передової поїхав черговий вантаж із провізією для бійців збройних сил та добровольчих формувань.

Немалий мікроавтобус відправився від “бази” забитий вщент, а завантажували його місцеві активісти протягом трьох годин. Не рахуючи двох діб звезення продовольчих подарунків з усіх околиць району. Гельмязів, Домантово, Кропивна, Іркліїв, Золотоноша – далеко не повний перелік населених пунктів, котрі щоразу долучаються до волонтерського гурту.

Асортимент справді широкий, адже, попри оптимістичні заяви офіційних представників сил антитерористичної операції, нині військові знову зіткнулися із жорстким дефіцитом продуктів харчування. Для прикладу навели батальйон “Айдар”. Якщо раніше його бійці завжди допомагали з провізією сусіднім бригадам ЗСУ і місцевому населенню, то нині самі ледь зводять кінці з кінцями.

Розуміють це і золотонісці, котрі регулярно намагаються хоча б таким чином внести і свій невеликий вклад у загальну справу. Частка ж деяких представників громади у зазначеному вантажі навіть навіює думки про побутовий героїзм тут, в тилу.

260-кілограмову телицю надали директор антипівського ТОВ “Красногірське” Вячеслав Шестопал та зоотехнік зазначеної ферми Михайло Дудник. 60 літрів тушонки на власному автоклаві виготовили золотоніські волонтери Людмила та Олександр Бойки. 60 літрових банок для цієї ж тушонки надав місцевий підприємець Юрій Петренко. Більш як півтони продуктів привезли жителі села Домантове, які оперативно зібрали по селу консервації, овочі та фрукти, засоби гігієни. Немало золотоніського хлібу для військових передали місцеві підприємства “Златодар” та “Продтовари”. Це все – далеко не повний іменний перелік групи осіб, що старанно пакувала кожен ящик з продуктами.

Чим ще можна підняти бойовий дух та віру у надійний тил, як не домашніми смаколиками з малої батьківщини? Декілька сотень пиріжків поїхали на схід від колективу фахівців Соціального центру та викладачів-конидетрів ліцею. Дівчата з навчального закладу, аби наступного дня бійці куштували якомога свіжіші вироби, стояли біля печей з восьмої ранку і аж до моменту від’їзду автомобіля – сьомої вечора.

Водії виконують свою місію далеко не вперше, тому за свою безпеку не переживають та іншим не радять. Значно більше їх турбує цілісність вантажу, та “щоб вистачило всім”.

Спинятись, за словами координатора Комітету Вячеслава Назаренка, волонтери не збираються. Адже попереду ще багато місяців невизначеності, яка забирає життя українців та потребує гуманітарної мобілізації на території решти країни. На даний момент у місті працюють пункти приймання макулатури від громадської організації. Надприбутків, як іронізують деякі земляки, тут очікувати годі.

– Та про що ти говориш? З макулатури аби на цигарки та ліки хлопцям вистачило. Зайшов в аптеку – тисячі нема, – емоційно коментує діяльність Назаренко за кермом власного автомобіля, забитого пиріжками з ліцею. – Але й за це небайдужим людям подяка величезна!

Відправивши мікроавтобус в АТО, не забули активісти і про місцеві потреби. Частину продуктів передали багатодітним переселенцям та службовцям золотоніської військової частини, котра потроху відновлює свою діяльність.

 OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Читайте також:

comments powered by HyperComments