У Золотоноші не припиняють спроб боротьби із вуличною рекламою, традиційним способом урбаністичного “оформлення”, що квітне в Україні вже протягом 20 років. Засмічених стовпів та парканів у місті значно поменшало, проте час від часу приїжджі рекламні агенти таки додають головного болю працівникам сфери ЖКГ.

Норми в даному випадку зрозумілі – Правила благоустрою Золотоноші, затверджені колись міською радою згідно чинного законодавства. За пунктами цього зведення, подібна діяльність вважається адміністративним правопорушенням і може призвести до накладання штрафу у розмірі 140 гривень.

На папері, звісно, все виглядає просто, а от в реальності війна з рекламниками має багато підводних каменів, як юридичних, так і моральних.

– Я розумію що оголошення типу “продам машину” чи “здам хату” розповсюджується не від великих статків. Але люди категорично не хочуть усвідомлювати, що часи змінились і подібні творіння все одно не читаються, – пояснює заступник міського голови Олег Масло.

Посадовець зізнається, що, за великим рахунком, рекламних листівок від фізичних осіб доволі небагато і на загальний стан вони не впливають. Більше проблем створює діяльність маркетингових компаній та передвиборчих штабів кандидатів у депутати всіх рівнів. Тут боротися за чистоту міста вкрай складно, адже схема проста – підприємці укладають договори зі спеціалізованими компаніями, вказуючи у якості виду наданих послуг “розповсюдження рекламних матеріалів”. Маркетологи ж наймають сторонніх осіб, котрі без офіційного працевлаштування і займаються розклейкою листівок.

– А хто виконавець? Студенти та безробітні, які ледь зводять кінці з кінцями. Штрафувати? Це теж неправильно, – бідкається Масло. – Але й давайте вирішувати – ми в якому місті хочемо жити?

Коли скінчиться це “змагання”, очільник житлово-комунальної сфери не знає. Проте має надію, що колись усвідомлення користі того ж інтернету для поширення інформації, заволодіє і головами тих, хто ходить вулицями з клеєм у руках та їхніх замовників. Нарікає ще і на соціально-економічний розвиток країни, що теж стає важливим чинником.

Наразі працівники Міськвиконкому проводять виховні бесіди з порушниками, а на найбільших “рецидивістів” таки складають акти. Комунальники ж отримують додаткову роботу, знищуючи час від часу всю творчість розповсюджувачів.

Приклади стихійної та цивілізованої реклами на вулицях міста