“Прибирати стихійні сміттєзвалища будемо. Але тільки разом із золотонісцями”, – Водоканал

Ніхто не буде постійно прибирати за недобросовісними містянами, котрі дозволяють собі робити сміттєзвалища із усіх прилеглих лісопосадок. Таку думку навів керівник КП “Міський водоканал” Сергій Кузнєцов у відповідь на запитання стосовно ролі його організації у вирішенні цього болючого екологічного питання.

До Громадської приймальні нашого видання надійшло звернення від місцевого жителя, котрий цікавився, чи існують бодай якісь ідеї стосовно роботи з населенням для недопущення засмічення міста. Також читач поставив питання комунальникам, натякаючи, що вони першими мають показувати приклад.

Сергій Кузнєцов, пояснюючи всю проблематику, був категоричним. Проте й аргументував позицію КП впевнено.

За його словами, прибирання стихійних сміттєзвалищ не входить в жоден тариф і кошти на це ніколи не передбачались. Питання ж куди подіти сміття вирішується дуже просто, двома шляхами.

Перший – стаціонарні майданчики для його збору. Це ті місцини, де стоять баки. Зазвичай люди з навколишніх будинків, окрім харчових відходів, зносять минулорічне сміття з городів та садів. Коли туди приїжджають комунальники, якщо є місце у баках, складають туди й рослинні продукти. Далеко не завжди контейнери порожні, тому сміття, що збирається навколо, обов’язково прибирають раз на місяць спецтехнікою. Частіше неможливо через проблеми співпраці з населенням, про які очільник КП розповів згодом, адже, як не крути, а все це впирається у фінанси – зарплата працівників, пальне, обслуговування техніки тощо.

Другий вихід – не менш простий. Укладання договорів на вивезення сміття. Кузнєцов навів у якості прикладу один з кварталів, де із зареєстрованих 340 домоволодінь, лише 110 користується послугами вивезення відходів.

– Куди ж дівається решта сміття? У сусіда відходи є, а в цього добродія нема. Каже: “я все палю, утилізую, в компост складаю…”, – розповідає керівник комунального підприємства. – Півбіди, коли він його носить до якогось контейнеру. В будь-якому разі ми все заберемо, адже є графік і визначений маршрут. Але ж скільки людей просто звалює все у посадках? Масштаби вражають!

Особливо дивує комунальника таке ставлення, зважаючи на вартість договору, яка попри все лишається незмінною – 10 гривень 66 копійок на місяць. За цю космічну суму працівники “Водоканалу” раз на місяць, за визначеним та опублікованим графіком, збирають сміття біля приватних домоволодінь.

– І я здивую ще більше. За договором, формально, власник будинку має надати лише чотири мішки відходів. Але в реальності завжди вивозимо все, що стоїть, – зазначив Кузнєцов.

Відмовити комунальники можуть у двох винятках: дуже важкі мішки (тут керівник КП має величезне прохання з повагою поставитись до працівників – краще виставити більше пакунків, але легких, позаяк 300 дворів з непідйомним вантажем не витримає жоден людський організм) та будівельні відходи (за це справді оплата має бути окремою, адже відвозяться такі речі у інші місця та утилізуються іншим способом).

Стосовно методів вирішення екологічної проблеми міста рецепт у Сергія Кузнєцова простий.

– Хто має бажання, запрошую – приходьте до нас, ми виділимо техніку, ми допоможемо людським ресурсом, ми закриємо очі на додаткові витрати, адже проблема справді катастрофічна. Але тільки разом з вами, шановні золотонісці. Вибачте, але це не “Водоканал” спеціально розкидає сміття з-під контейнерів навколишніми посадками, – іронізує директор КП.

Наостанок Кузнєцов в якості яскравого прикладу пригадав історію зі сміттєзвалищем на вулиці Благовіщенській (біля мосту). Колись для ліквідації того страхіття приходили навіть працівники Міської ради ледь не у повному складі, щоб показати приклад на собі. Вигребли сміття, спиляли зайві дерева.

– Тепер, через півтора роки, поїдьте та подивіться, що там коїться…, – резюмував комунальник.

 сміттєзвалище вулиця Шевченка 02Смітник у Золотоноші 5Типові приклади сучасних золотоніських сміттєзвалищ із серії публікацій “Хроніки європейського побуту

Читайте також:

comments powered by HyperComments