“Деза” в інтернеті та моральна витримка – Як 156-й зенітний ракетний полк вийшов неушкодженим з Донецька

156 зрп

Для 156 зенітно-ракетного полку, котрий зовсім скоро опиниться у Золотоноші, антитерористична операція розпочалася задовго до її фактичного старту. Опинившись в оточенні сепаратистськи налаштованих мешканців, військовики змушені були діяти швидко, але не похапцем. Це, як і особиста витримка кожного, дозволило врятувати і техніку, і особовий склад від захоплення антидержавними елементами.

На озброєнні вартових неба є чимало високотехнологічної зброї і техніки. Людина з вулиці ними все одно б не скористалася. Але вже на початку заворушень було зрозуміло, що поява іноземних спеціалістів, здатних використати техніку підрозділу проти України, — справа часу. Тож наказ зніматися з постійних місць дислокації не забарився.

— Виходили ми організовано, провели рекогносцировку, розвідали маршрути. Перші два дні рухалися своїм ходом, оминаючи асфальтовані дороги та населені пункти. Потім нас «підібрали» тягачі, — розповів командир підрозділу Народній армії. — Наше пересування ворог дуже чітко контролював. Незважаючи на постійно вислані вперед дозори, ми регулярно натрапляли на «народні» блокпости. Тоді наші умільці з’ясували, що сепаратисти користуються для координації протидії нашому переміщенню соцмережами.

У військовиків теж були при собі смартфони, тож приєднатися до ворожої мережі та втертися у довіру було справою кількох годин. А далі стало простіше. «Розганяючи» по всесвітньому павутинню «дезу» про себе та своє пересування і місцезнаходження, вартові неба змушували ворогів постійно виконувати безліч зайвої роботи, концентрувати зусилля на хибних напрямках, вносили хаос у їхню взаємодію. Так і вийшли на «велику землю».

Щойно вартові неба облаштувалися на новому місці, як за ними з окупованих територій вирушили сім’ї. Завдяки увазі з боку вищого командування, їх вдалося розмістити у навколишніх населених пунктах, дружинам знайшли роботу, дітей влаштували у школи чи дитсадки.

Зараз під захистом зенітного ракетного підрозділу знаходиться один з базових таборів сил АТО. До цього вони охороняли та обороняли повітряний простір у багатьох інших точках. І скрізь, де вони ставали на бойове чергування, ворог зазнавав втрат.

— За весь час нашої участі в АТО над нами безкарно не пролетів жоден безпілотник. Ні великий, ні малий, — підсумував кількамісячний бойовий шлях підрозділу його командир. Спроби, за його словами, були, але всі — невдалі.

У цьому сенсі офіцер прокоментував нарощування Росією інформаційної кампанії з прикриття можливого використання проти нас авіації:

— Пробитися крізь нашу систему ППО вони зможуть лише в разі використання одночасно всіх своїх літаків. Проте левову частку їхнього парку літальних апаратів ми гарантовано навічно припнемо до землі. Саме для цього ми постійно проводимо тренування, удосконалення своїх позицій та вишколу обслуг. Вивели на якісно новий рівень взаємодію з іншими бойовими підрозділами.

Так, спираючись на набутий досвід, вартові неба суттєво скоротили час управлінського циклу, відпрацювали способи взаємодії наземних підрозділів між собою та з тими, хто в повітрі.

— Наприклад, наш оператор може зв’язатися з будь-яким пілотом у повітрі, аби уточнити дані чи більш точно навести його на ціль, — розповів офіцер і додав, що раніше про таке лише мріяли, «співпрацюючи» через вищі штаби.

А ще всі військовослужбовці цього зенітного ракетного підрозділу за час служби встигли так відшліфувати свою майстерність, що безпомилково відрізняють не лише безпілотник від транспортника, а й винищувач від штурмовика. Саме цього не вистачило їхнім російським колегам, аби не стати всесвітньо відомими терористами, що збили цивільний літак.

comments powered by HyperComments