Директор КП “Міський водоканал” Сергій Кузнєцов дав розширений коментар у відповідь на дискусії, котрі днями розгорнулись у соціальних мережах щодо тарифів на водопостачання в Золотоноші.

Місцеві жителі обурювалися надто високими тарифами, які, на думку золотонісців, одні з найвищих в країні. Пояснення щодо причин підвищення тарифів на воду надав очільник підприємства у тижневику Златокрай (№4 за 22 січня).

“Серед цілого ряду послуг, які наше підприємство надає жителям Золотоноші, забезпечення водою – одна з головних”, – розповідає Кузнєцов.

За його словами, у 2013 році рішенням міськвиконкому тариф на водопостачання для населення був затверджений у розмірі 7,00 грн. за 1 кубічний метр води. Основні його складові – це енергоносії (тобто, вартість електроенергії і паливно-мастильних матеріалів), матеріали, необхідні для проведення ремонту обладнання, задіяного при подачі води безпосередньо споживачам, а також – заробітна плата працівникам, які надають населенню послуги з водопостачання.

Вода для Золотоноші добувається і подається із свердловин Домантівського водозабору і біжить по водогонах, прокладених ще 40 років тому, які перебувають в аварійному стані і постійно потребують ремонту. Через значну віддаленість водозабору (13 км від міста) і чималу довжину водогону (42 км), підприємство витрачає значні кошти на сплату за електроенергію, яка у структурі тарифу займає 30% від його загальної суми.

Зважаючи на постійне зростання вартості електроенергії для промислових споживачів, у 2013-2014 роках на підприємстві було впроваджено енергозберігаючі технології. На етапі підйому води із свердловин Домантівського водозабору були встановлені насоси італійського виробництва 1-го підйому з пристроями частотного регулювання. Насоси 2-го підйому з такими ж пристроями встановили для регулювання рівня води у Золотоноші.

За кошти підприємства було ліквідовано свердловину по вул. Шепелівській та приєднано споживачів даного мікрорайону до централізованого водопостачання, а також – модернізовано свердловину по вул. Пирогова. Це дозволило значно скоротити кількість спожитої електроенергії та витрати на обслуговування згаданих свердловин і дало змогу стримувати підвищення тарифу до середини 2014 року.

Через чергове зростання вартості енергоносіїв на 20% (з 1,0324 до 1,2335   грн./за кВт/год) та майже на 100% вартості матеріалів, паливно-мастильних матеріалів та обладнання, рівень відшкодування фактичної собівартості надання послуг знизився до 80%.

“Таким чином настав час, коли підприємству не вистачило коштів на те, аби своєчасно розрахуватись за електроенергію, необхідну для підйому і подачі води до резервуару чистої води у Золотоноші, – говорить директор “Водоканалу”. – Подальше зволікання з підвищенням тарифу могло призвести до припинення електропостачання на підприємство та виникнення надзвичайної ситуації у місті, яке могло б у такому разі залишитись без води”.

Зважаючи на складні обставини, керівництвом міста і підприємства було прийняте рішення про перегляд тарифу на послуги з водопостачання і доведення його до економічно обґрунтованого, тобто –  10 грн. 15 коп. за 1 кубічний метр.

“Хочу особливо зазначити то факт, що підвищення тарифів в жодній мірі не відобразилося на заробітній платі працівників підприємства, хоча згідно з чинним законодавством, зарплата повинна бути розрахована у відповідності до діючих соціальних гарантій”, – наголошує Кузнєцов.

Не зважаючи на загальнодержавне зростання мінімальної зарплати, на підприємстві вона не змінюється вже протягом 3-х останніх років і на 37% нижча від загапьногалузевої по Україні.

“Таким чином, розмови про чергове підвищення зарплат на КП “Міський водоканал” є необґрунтованим та безпідставним наклепом”, – відповідає чиновник на обурення місцевих інтернет-користувачів.

Також директор додає, що керівництво підприємства постійно робить усе можливе для того, аби хоч якось стримувати подальше підвищення тарифу на водопостачання і зменшення оплати за енергоносії. За рахунок коштів з міського бюджету розпочато роботи з реконструкції резервуару чистої води у Золотоноші та розширення його об’єму з 500 до 2500 кубічних метрів. Це дасть змогу перейти на тритарифний розрахунок за спожиту електроенергію. Тобто, води у резервуар будуть закачувати значно більше, а вистачатиме її на довше.

Є ще ряд складових, які впливають на тариф з водопостачання і пояснюють, чому він у різних населених пунктах – різний. Міста, які беруть воду з Дніпра (фахівці називають це “з поверхні”), з глибини до 20 м (Київ, Кіровоград, Черкаси та ін.) не платять податок за користування надрами.

“Ми ж маємо 2 свердловини у Золотоноші, глибиною 60 і 37 м, і 8 – у Домантовому, кожна з яких глибша за 27 м., тому змушені такий податок платити, – обурюється Сергій Кузнєцов. – Впливає на тариф і кількість жителів міста. Кожен водогін треба обслуговувати і утримувати, тому населення Золотоноші (27 тисяч) ми ділимо на довжину нашого водогону (42 км). Суму, яка виходить, кожен золотонісець платить за вищеназване обслуговування. Тож якщо у Смілі, наприклад, проживає 70 тис. жителів, то і за утримання водогону вони платитимуть менше”

Керівник комунальників згадав і те, що за результатами аналізів, проведених обласними спеціалістами, золотоніська вода – одна з найкращих і поступається своїми якостями лише полтавській.

“Наша вода не хлорується, а проходить обробку за унікальною технологією на дороговартісному обладнанні, тому вона смачна і не шкідлива для здоров’я. Батьки, діти яких навчаються, наприклад, у Черкасах, навіть возять їм у гуртожитки золотоніську воду, бо місцева відгонить хлоркою, – додає він. – Щодо брудної води із жовтим відтінком, яка, начебто, тече з крану в одній з квартир багатоповерхівки на вул. Баха (фото було опубліковане на сторінці спільноти Золотоноша”), то зрозуміло, що таке буває тільки після ремонту водогону і продовжується недовго.

Редакція ж “Золотоноші” отримала в розпорядження порівняльну таблицю цін на воду по районам Черкащини, даючи змогу  читачам самотужки порівняти та проаналізувати слова очільника “Водоканалу”: