17 грудня 1959 року було відкрито школу № 2. З цієї нагоди навчальний заклад зібрав велику кількість гостей, котрі в різні періоди були причетні до навчальної діяльності СШІТ.

Як повідомляє офіційний сайт школи, на початку свята всіх присутніх привітала директор Олена Вертипорох, вона ж подякувала та надала слово колишнім директорам: Григорію Рогулю та Оксані Заєць, які у свою чергу пригадали, якою школа була за їх директорства. Три покоління директорів вручили подяки п’ятьом сім’ям, які впродовж трьох поколінь навчаються у школі № 2. Це  – родини Флоренків, Поліс, Двигалкіних, Пікінер та Анненкових.

Ведучі свята запропонували присутнім переглянути віртуальний шкільний фотоальбом, першою сторінкою якого стала дата створення школи та світлини з першим директором Лічманом Василем Васильовичем. Родзинкою першої сторінки був вальс, подарований студією “Данс-майстер” під керівництвом Юлії Пеліпенко.

Після перегляду першої сторінки фотоальбому слово було надано гостям. Міський голова вручив почесні грамоти презентував школі подарунковий сертифікат на новий комп’ютер. Голова профспілки міста Оксана Киян подарувала навчальному закладу спортивний інвентар.

Другу сторінку віртуального фотоальбому розпочали із 1975 року, коли став директором Григорій Рогуль. Поступово пригадався і 1994 рік, коли керманичем школи була Оксана Іванівна.

Ведучі звернули увагу і на рік 2004, коли директором школи стала молода, але досвічена Олена Вертипорох, розповіли про зміну статусу школи у 2005 та досягнення сучасного навчального закладу. Далі ж учні школи заспівали гімн навчального закладу під керівництвом Галини Попової.

Згадували і випускників всіх поколінь. Слово від них надали Наталі Зеленській, яка подарувала художню літературу та хатню квітку; Андрію Логінову, з вуст якого зірвався афоризм про традиційність свята: “На свято Миколая необхідно йти до Миколаївни на Миколаївську”, – сказав Андрій Юрійович та подарував школі набір чашок; Жанні Старухіній, яка презентувала торт у формі книги, Володимиру Янчому, який не залишив глядачів без української пісні.

Сумна музика та дівчатка зі свічками нагадали про те, що в історії кожного закладу є сумні сторінки. Громада пригадала  людей, яких забрали небеса. Випускників школи, її меценатів та працівників. Присутні хвилиною мовчання пом’янули близьких серцю людей, а на екрані, згасаючи, з’являлися фото померлих. Вразила ж глядачів остання пісня “Квітка сповнення бажань”, яку виконали дівчатка 4-5 класів.

Після концерту гості вирушили на виховні години. Класні керівники кожного класу запросили розповісти про те, якою раніше була школа № 2, випускників та колишніх працівників закладу. Учні кожного класу підготували відеопроекти про вчителів-предметників, які працювали у цій школі.

Після класних годин гостей чекала екскурсія школою, огляд аудиторій, музею, виставок до Дня народження школи “Тут навчалися мої рідні” та “Наші вчителі – випускники школи №2”, учительської, де кожному запрошеному запропонували філіжаночку кави чи чаю із солодощами. Там всі гості згадували минулі роки, вчителів, своїх колег, співали пісень.

Святкування лише розпочалися. Впродовж року у школі будуть організовані зустрічі з відомими випускниками та викладачами, вечори пам’яті, конкурси малюнків та самодіяльності, акції по відзначенню ювілею школи.