22 листопада золотоніські свободівці відзначились альтернативним вшануванням пам’яті жертв радянських політичних репресій та Голодомору. Представники політичної сили та її прихильники зібрались опівдні на центральній площі для ходи до місця масового поховання 1932-33 років.

Перед тим, як рушити до точки призначення, організатори акції демонстративно, перед колишнім постаментом Леніну, спалили прапори КПРС та партії Регіонів. З цими символами активісти пов’язують дві національні трагедії, спричинені пануючими на той час режимами – геноцид українців у 30-х роках та криваві поді на Майдані.

«Наразі представники колишнього режиму Януковича піднімають голови, хочуть знову потрапити до влади. Дехто вже й зробив це, – коментує вчинок депутат обласної ради та голова міського осередку ВО «Свобода» Олександр Лошков. – Новий процес очищення символічно розпочнемо ж зі спалювання символіки «регіонів» та «комуністів».

Далі організована колона рушила до старого кладовища на вулиці Пролетарській,  де знаходиться братська могила жителів Золотоноші, які віддали свої життя під час Голодомору. Активісти запалили свічки та вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання.

На деякий час учасники заходу лишились біля пам’ятного хреста, слухаючи розповіді про трагедію від родичів та знайомих жителів Золотоноші, котрі пам’ятають ті роки.

«Сюди не просто слід прийти задля пам’яті, а швидше – для розмови. Спогадами, думками варто ділитися, аби люди не забували, що таке Голодомор», – звернулась до людей громадська активістка Наталія Зеленська.

Всі розмови про політику на цвинтарі цього разу були під забороною, адже, за словами присутніх, подібні заходи не треба псувати такими питаннями. Також лунали певні дорікання щодо загальної пасивності містян у питанні щодо вшанування жертв Голодомору.

«Я не можу сказати, що пам’ять про ті події згасає. Завдяки, в тому числі, таким заходам, пам’ять у громадян з року в рік підтримується», – робить висновок Лошков.

На його думку, люди не виявляють бажання брати участь в таких заходах через лінь чи заклопотаність власними проблемами. Проте, й в жодному разі не можна силоміць змушувати когось вшановувати.

«Потрібно покладатися лише на людську свідомість, адже «через коліно» питання не вирішиться. В тому числі й держава має спонукати людей і, можливо, з роками небайдужість стане більш масовою» – додав свободівець.

Цього дня, нагадаємо, у міському Меморіальному парку акцію вшанування проводила також золотоніська молодь, запаливши лампадки та декламуючи тематичні вірші.

Марина Полтавець